Я вночі втекла з дитиною від чоловіка та свекрухи.
У мого Антона було звичайне хобі - компʼютерні ігри. Він так розслаблявся після роботи, просто годинку-другу пограв і вимкнув ноутбук. Я нічого
не мала проти, адже кожна людина повинна
якось відпочивати та шукати захоплення. Я навіть сама дарувала йому якісь ігри, аби він мав колекцію
Однак, після народження сина Антон дуже змінився. Він міг з ранку до ночі грати в компʼютер, і вже були не тільки ігри, але й ставки на спорт чи онлайн-казино. Замість того, би піти з Олексійком погуляти на вулицю, погратися чи просто допомогти прибирати у квартирі, Антон втупився у монітор та рахував гроші.
Йому багато разів не щастило. Він ставив інколи 200, інколи тисячу гривень на казино. Через його захоплення я вже не мала гроші на продукти чи комунальні послуги. Доводилося позичати у батьків, кажучи, що зарплату просто затримують.
Добре, що про дитячі виплати Антон нічого не знав і не чіпав ті гроші.
Я пішла за допомогою до свекрухи. Думала, що хоча б вона зможе якось врозуміти Антона, поставити його на місце. Адже крім ноутбука, у нього є ще жінка та дитина.
Але я не знала, як саме Ольга Ярославівна буде мені "допомагати". Після роботи вона приходила
Не кричіть, будь ласка, дитина тільки заснула.
І що? Хай ще всі сусіди чують, яка ти безрука
господиня!
Я морально вже не витримувала жити у такому
стресі. Свекруха сварилася на мене за безлад, чоловік грав у ігри. Останньою каплею стало зникнення моїх золотих сережок, які батьки подарували на весілля. Я перерила весь одяг, шухляди, комоди, навіть дивилася у іграшках
синочка.
— Ти не бачив мої сережки? Ну такі золоті у формі квітів?
- А, я їх віддав у ломбард під заставу.
- Як це?
- Я поставив сьогодні на наших. Виграють - то я тобі і сережки, і браслет і ще каблуку куплю, повір!
Але команда програла. І гроші ніхто не повернув.
У мене в гаманці було 500 гривень і на тиждень. І вирішила, що час рятуватися з такого болота.
Поки Антон спав, я зібрала синочка, викликала таксі та поїхала до батьків. Добре, що вони ще не спали та відчинили мені двері. Як тільки я переступила батьківський поріг - почала гірко плакати, що аж сина розбудила і налякала.
Зараз у нас триває процес розлучення та поділу майна. Свекруха всіляко намагається виправдати залежність сина, каже, що це через мене він почав грати і що я винна. Хоча зараз у них нема грошей навіть на нормального адвоката. Антон вже виніс з квартири телевізор, мікрохвильовку та
планшет.
І зараз я хочу, аби цю історію прочитало якомога більше молодих жінок. Любі, якщо ваш чоловік грає у якісь азартні ігри - благаю, тікайте від нього геть! Навіть не смійте з такими людьми створювати родину та народжувати дітей.
Адже ви з ними не знайдете щастя. Ще своє життя погубите. Краще бути самій, ніж з такими
залежними людьми!
Таку залежність можна виправити чи ні? Є шанс,
що АНТОН отямитЬСЯ?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!