Я вже почав вибирати каблучку. Хотів звозити її на море, на березі, в урочистій обстановці зробити пропозицію. Але після недавнього інциденту задумався_ а чи варто воно того_
Зрештою, плани адже будуємо на майбутнє.
Я вже почав вибирати каблучку. Хотів звозити її на море, на березі, в урочистій обстановці зробити пропозицію.
Але після недавнього інциденту задумався: а чи варто воно того?
Історія сталася два тижні тому. Пішли ми з друзями в бар. З нами були сім хлопців і чотири дівчини. Я в той день втомився на роботі, тому вирішив звалити раніше. Світлана залишилася. Я не заперечував. Нехай буде добре тобі.
Повернувся додому після опівночі і відразу ліг спати. Прокинувся через пару годин і відправив їй повідомлення: Коли приїдеш? Відповіді не було. Я почав дзвонити. Раз, другий. Трубку не брала.
Повернулася о п’ятій ранку. Пахло від неї чоловічим парфумом.
Я запитав її, де була.
– У Микити фільм дивилися, – радісно відповіла моя наречена. Вона посміхалася, цілувала мене, але рухи її були якимись нервовими, а погляд бігав по кімнаті, і не міг зупинитися на мені.
– У вас щось було? – запитав я.
Світлана сказала, що Микита намагався її поцілувати, але вона його відштовхнула. Через двадцять хвилин вона поміняла свої показання. Так, вони цілувалися, але більше нічого не було, чесно-чесно!
Я зробив вигляд, що повірив.
Але на наступний день сплив ще один цікавий факт. Виявляється, Світлана забула у Микити свої окуляри. Ну яка короткозора людина знімає окуляри, коли дивиться фільм?
Скільки після цього я не питав Світлану, вона говорила, що нічого не було. Тільки поцілунок.
Тоді я вирішив поставити це ж питання Микиті.
Як у фільмах, ввалився до нього і з порога звинуватив, що той спав з моєю дівчиною. Микита навіть не відпирався. Так, вони провели ніч разом, але почуттів між ними немає ніяких, чисто по п’яні захопилися один одним.
Вийшовши з квартири Микити, я відправив Світлані повідомлення:
“Микита мені все розповів”.
Вона кинулася мені дзвонити. Казала, що зробила помилку, що любить тільки мене, а з Микитою сама не знає, як так вийшло. Просила не руйнувати наші відносини, адже ми можемо бути дуже щасливі.
І я розгубився. Вперше в житті не знаю, що робити. Може, і нерозумно руйнувати тривалі і, як мені здавалося, дуже класні відносини через одну п’янy помилкy? Але з іншого боку, вона наступного разу вип’є зайвий келих вина і зрaдить мені ще з кимось. Мені тоді що робити? Записувати імена її випадкових коханців в зошит і зберігати її як сімейну реліквію?
Ось і зараз вона стоїть під дверима моєї квартири. Я чую, що вона плаче. Ціна питання: відкрити їй двері. І як же я цього хочу. Але щось зупиняє мене. Може, інстинкт самозбереження?
