Я з чоловіком весь рік збирали гроші – каса у нас спільна, бо на наступний рік я планувала віддати сина до кількох репетиторів, адже вже час і про вступ думати. Суми, складеної мною, мало б з лишком в
Я заміжня вже чотирнадцять років, є тринадцятирічний син. Стосунки з чоловіком непогані, якби не одна проблема: чоловік вважає, що
в наш час освіта не є обов’язковою. Мене це зачіпає, у мене вища освіта і я, до того ж, ще й вчителька. Олег будівельник, гроші
заробляє непогані, але хіба справа тільки в цьому? У нього немає ніяких захоплень, він зовсім не любить читати і нічим не цікавиться,
крім фільмів, які я дивитися з ним не можу, через їх примітивність.
Ще з самого початку я багато разів пропонувала Олегу допомогти з отриманням вищої освіти, але видно зачепила його самолюбство,
тоді він вперше серйозно на мене образився: «Якщо ти мене соромишся, так і скажи. Потрібно було раніше думати і вибирати собі
вченого чоловіка». В якійсь мірі він, звичайно правий, мені іноді стає соромно за нього в компанії моїх друзів, коли ми що-небудь
обговорюємо, а чоловік або мовчить, або скаже щось невпопад.
У сім’ї у них не прийнято було витрачати гроші на книги, вважалося, що діти повинні бути нагодовані й одягнені, в квартирі зроблений
ремонт, куплені меблі, не гірші, ніж у сусідів або знайомих, а навчання після школи – марна трата часу і грошей. Батько чоловіка теж
працює на будівництві, ось і вирішив, що сини можуть працювати разом з ним.
У будинку у нас все зроблено, звичайно, завдяки чоловікові. Нещодавно він сам зробив ремонт ванної кімнати, у нього в цьому плані
золоті руки. Він, як і його батьки, вважає це головним. Олег не буде довго носити один і той же одяг, завжди намагається купити щось
нове, щоб виглядати краще, ніж інші.
Скільки років живемо разом, стільки я не можу змиритися з таким укладом. Цього літа у нас знову виникло непорозуміння. Я з
чоловіком весь рік збирали гроші (каса у нас спільна), бо на наступний рік я планувала віддати сина до кількох репетиторів: підтягнути
фізику, математику, англійську мову, адже вже час і про вступ думати. Суми, складеної мною, мало б з лишком вистачити на весь рік
додаткового навчання для сина.
Але чоловік, не порадившись зі мною, купив за 55 тисяч путівки для нас трьох на море, звичайно, вибрав не найдешевший готель
Туреччини. Я дуже засмутилася, адже відпочинок всього на 10 днів, а за ці гроші ми могли б спокійно весь рік вчити нашу дитину. Але
Олег вирішив по-своєму.
Для чоловіка важливо хто і де відпочивав, щоб і самому не відстати, поїхати у відпустку, а потім довго всім розповідати, як він провів
відпустку за кордоном. Я його люблю, але у нас різні погляди на життя, для мене важливіше інші цінності. Я іноді думаю, що син
підросте, і буде брати з тата приклад.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
