“Я ж на тобі не через красу одружився”, – каже мені чоловік! Я стала почувати себе не гарною, він постійно говорить, що я недостатньо доглянута, але потім заспокоює й каже, що кохає, може ще подарунок
Хочу поділитися своїми думками.
Відчуваю, що мій чоловік не любить мене. Одружені три роки, росте чудовий малюк. Я виходила заміж по коханню, дуже любила чоловіка, але зараз відчуваю, що зробила помилку.
Чоловік постійно критикує мою зовнішність, хоча виглядаю дуже добре, каже образливі слова, щось на зразок “Я ж на тобі не через красу одружився”.
До весілля клявся в любові, говорив, що я саме та єдина, яку він шукав все життя. Після весілля стало ще гірше.
Я не так готую, не так прибираю, підбираю не ту сумку до одягу. Загалом, привід для причіпки є завжди.
Після весілля він мені сказав, що до мене у нього була дівчина, танцівниця, і сказав: “Ось це була красуня !!”.
Відчуваю, що він її досі любить, а я просто йому заради меблів: не п’ю, не курю, вдома з дитиною, завжди все чисто і приготоване.
Почала ненавидіти себе. Стало замкнутою і боязкою, хоча до цього була веселою. Нещодавно зловила себе на думці, що взагалі не посміхаюся.
Тільки малюк дарує щастя, з ним я відчуваю себе щасливою.
Чоловік завжди висміює мене, якщо я щось не так роблю, при ньому я вже не хочу нічого робити.
У мене були не природні пологи, операція, і через два тижні приїхав його батько в гості. Я вислуховувала претензії від нього і від батька, чому не приготовлено і стіл не ломиться від смаколиків.
А мені навіть встати з ліжка було складно, але ж ще й за малюком треба було дивитися.
Обізвав мене при батькові “твариною”, а батько сидів і ухмилялся. Я довго плакала, сказала, що болить шов, на що мені була відповідь: “Так їдь до лікарні, раз шов болить” .
Йти від нього не хочу і не можу, через релігійні міркування (я віруюча), вважаю, що малюк повинен зростати в сім’ї.
Сьогодні сусідка сказала, що я гарно одягаюся і взагалі виглядаю добре після пологів, і малюк доглянутий і чистий.
Я сказала йому, а він: “Та вона просто підмазується, напевно, треба щось, це де ти у нас доглянута?” І так завжди …
При цьому каже, як він мене любить, досить часто дарує подарунки. Але я ніколи не бачила, що б він дивився на мене захопленими очима, як на кохану жінку.
Відчуваю себе небажаною і не коханою, хоча від шанувальників завжди не було відбою.
Намагаюся частіше гуляти на природі і проводити час з малюком, благо, чоловік на роботі цілими днямі. Моїм батькам він дуже подобається, вони його вважають добрим і порядним.
У кого була схожа ситуація, допоможіть, будь ласка! Заздалегідь дякую за допомогу !
