Як манера говорити видає наші таємні наміри
Сьогодні ми розповімо, як швидко встановити зв’язок між словами людини і її думками, між манерою розмовляти і характером. Можеш перевірити це на собі.
Справа в тому, що манера говорити має безліч параметрів, в яких зашифрована інформація про людину: виразність і швидкість мовлення, висота голосу, забарвлення звучання, дихання … Але відразу дати по цим властивостям розшифровку недосвідченій людині непросто. Проте за словами людини, особливо словами-паразитами, досить просто “розкусити” співрозмовника. Розберемо сьогодні, як манера розмови відображає характер і наміри співрозмовника.
Манера говорити
1.Велика кількість зменшувально-пестливих слів
Лінгвісти впевнені, що така людина просто приховує справжні наміри, але тут все залежить від типу слів, що піддаються зміні. Якщо людина ласкаво говорить про особисті речі, то вона намагається убезпечити навколишній простір, одомашнити його. Якщо зменшувально-пестливими словами обдаровують співрозмовника, то їм просто намагаються маніпулювати.
2. Принизливо-пестливі прізвиська для всіх
«Дорогенька», «рибка», «люба» – це або спроба реалізувати мрію керувати людьми, або спосіб доведення своєї влади, або прагнення самоствердитися. У робочому колективі давати такі прізвиська недозволено нікому.
3. Питання замість відповіді
Ця манера ведення розмови частіше властива людям з поганим вихованням, однак є винятки. Так всезнайки і вічні критики люблять за допомогою питань маніпулювати розмовою, тиснути на співрозмовника. Така ж риса властива і недовірливим людям, які за допомогою питань перевіряють оточуючих, придивляються до них.
4. Говорити про себе в третій особі
Фрази на кшталт «мама варить їжу» або «тато поїхав до бабусі» можна говорити дитині. Але якщо така манера розмовляти переважає і в інших ситуаціях, то існують проблеми з психікою. Так кажуть або нарциси, які думають, що світ крутиться навколо них, або люди з нездоровою самоіронією.
5. Багатослівність
Є люди, які навіть на просте питання завжди дають розгорнуту відповідь, часто йдучи далеко в сторону від теми. В процесі монологу народжуються нові асоціації, які його продовжують. Це характерно для інтелектуалів, які витають у хмарах і погано уявляють побутову сторону світу. Такою ж манерою говорити володіють і сперечальники, які намагаються завалити опонента інформацією.
6. Лаконічність
Такі люди виражаються завжди коротко і по суті, ретельно зважують кожне слово. Ця манера розмовляти сьогодні характерна багатьом молодим людям. Так виражаються або «технарі», які відрізняються ясним розумом і вміють знаходити несподівані зв’язки, або ті, хто занадто зайнятий, щоб витрачати життя на пусті балачки.
7. Велика кількість вставних слів
Якщо мова насичена слівцями на кшталт «коротше», «мабуть», «до речі», «напевно» і іншими, то людина не надто емоційно стійка або недостатньо освічена. Тут потрібно дивитися на додаткові підтвердження своїх здогадок. У деяких випадках така манера розмови видає страх і невпевненість співрозмовника.
8. Занадто багато «я»
Багато говорити про себе люблять самозакохані люди, які схильні приписувати собі навіть те, що зробила ціла група осіб. Тут мова, швидше за все, йде про егоцентризм, коли світ крутиться тільки навколо цієї людини. Зазвичай люди уникають спілкування з таким «Я-калом» або не думають про нього позитивно, не поважають.
9. Псевдорозумні слівця
Освіта доступна усім і оперувати розумними словами може кожен. Але коли людина використовує псевдоінтелектуальні вирази, щоб надати словам ваги – це помітно і це дратує. Така манера говорить про несерйозність людини, вона легковажно ставиться до своїх слів. Можливо, вона навіть спеціально вчила цитати, щоб спробувати свої сили у розмові.
10. Канцеляризми
Фрази на кшталт «надав допомогу» замість «допоміг» або «здійснюємо захист» замість «захищаємо» характерні більше для письмової мови, хоча і там вони небажані. Але якщо людина користується канцеляризмами в розмові, ймовірно, у неї багато паперово-документної роботи. Або вона звичайний позер, і таким чином надає ваги своїм словам.
Манеру розмовляти людина виробляє роками. В якійсь мірі вона відображає всю еволюцію людини, її розвиток з перших років життя до поточного моменту. Не дивно, що майстерно підробити звичку розмовляти співрозмовник навряд чи зможе. Тут-то ти його і розкусиш.
