Яk ми з сином вперше в громадському транспорті їхали. Пасажири спочатку обурювалися, називали нас невихованими, а через деякий час, регoтали всі, ще й місцем поступилися
Нашому синочкові 4,5 року. Як і всі сучасні діти, розвинений не по роках – інтернет з розвиваючими іграми своє робить. А тут треба було нам з ранку в поліклініку їхати.
Машина в сервісі, довелося автобусом добиратися. Для синочка мого це була перша поїздка громадським транспортом в годину пік. Народу багато – салон переповнений.
Якось забралися, нас пропхнули майже до середини автобуса. Тут моя дитина зростом менше метра став активно всіх кругом розштовхувати – ліктями, руками упиратися і штовхати.
Народ навколо став обурюватися, мовляв, чого це дитина так негарно поводиться. Одна тітка кричати почала – хлопчик невихований і я така ж, якщо не можу дитини втихомирити.
Я йому й кажу: – Ну що ти штовхаєшся ?! Почекай спокійно, тут же люди кругом! Відповідь: – Які люди, де люди? Тут одні попи кругом !!! Автобус вибyхнув сміхом. Нам поступилися місцем.