Як в анекдоті: чому на Закарпатті теща – головний радник родини
І виявляється це як прямо, так і приховано.
А як саме – це і намагалася з’ясувати газета «Неділя Закарпатські новини».
Через брак житла нерідко закарпатські молоді подружжя змушені жити спільно з батьками, найчастіше з рідними жінки. Однак не має навіть значення, на якій відстані від молодої дружини знаходиться її мама, вона може давати доньці «цінні поради» навіть на відстані, наприклад, із-за кордону, скажімо, із Італії, Чехії, Угорщини, де нерідко наші закарпатські жони заробляють гроші на хату новій родині.
От і починає улюблена теща пиляти свою дитину, нібито бажаючи їй щастя, бо з висоти власних прожитих років їй, за її же словами, краще видно, як має їсти, спати зять, як повинен дбати про господарство та скільки повинен отримувати зарплатні. Добре, якщо ще теща має позитивний досвід будівництва стосунків, але зазвичай він обтяжений традиціями позаминулих епох і не надто правильний…
А донька слухає матір і власними руками починає руйнувати свою сім’ю, допікаючи чоловіка, ставлячи йому за приклад сусіда, кума, брата, свого начальника та навіть Трампа.
І щаслива родина, яка поєднала долі через велике кохання починає поступово руйнуватися.
Та й власну доньку її мати часто повчає готувати саме так, як подобається їй, а не чоловікові, прати так, як вона у молодості, а не за допомогою сучасної техніки, довіряти сімейні таємниці саме їй, із народження найріднішій людині, а не коханому. Часто ревнощі до зятя бувають і з боку тестя, але він не настільки здатен впливати на ситуацію, як його дружина.
Так само іноді й батьки чоловіка втручаються в сімейні справи сина. Тоді свекруха, для якої невістка, як кажуть на Закарпатті, чужа кістка, опиняється під атакою її язика. Вона може дуже підірвати авторитет молодої дружини в очах свого вже дорослого сина, не бажаючи зрозуміти, що могла втручатися в життя сина лише до тих пір, поки він не став повнолітнім.
Утім та ж побожність робить молодих закарпатців часто дуже залежними від думки батьків, бо в нас вчать синів та доньок до глибокої старості прислухатися до того, що кажуть їм батько та мати. А їхня думка є правильною далеко не завжди.
«Є таке поняття, як соціальні установки, куди входить і те, що нам нав’язують батьки, у тому числі – звичаї, обряди, тобто, їхній спосіб життя. Зараз дуже багато старих стереотипів уже втратили актуальність, суспільство змінюється, стає інакшим. І, власне, такі установки інколи збивають людину з дороги, яку вона для себе обрала. Через батьківський авторитет молодій людині часто важко опиратися тим речам, які нав’язують рідні. Тож діти виконують волю батьків, а потім розуміють, що відбувається щось не так, усвідомлюють, що нещасливі в тих умовах, у яких опинилися, – розповіла газеті «Неділя Закарпатські новини» психолог Яна РЕГА. – Їх не влаштовує новостворена родина, робота, місце, де вони живуть, бо послухали пораду батьків. Із такими проблемами до психологів звертаються дуже часто. І майже в кожній консультації ми пересвідчуємось, що присутня соціальна установка, нав’язані іншими ідеї».
