Як воно - знати, що ти син сволоти?
Середина літа. В дитячу поліклініку приходить мама з 6-7-річним сином. Поки вони чекають своєї черги, хлопчик слухняно сидить на стільці і дивиться мультики. В цей час його мама, досить симпатична доглянута молода жінка, жваво розмовляє з кимось по телефону.
Через якийсь час вона простягає телефон синові: “Будеш говорити з татом?” І в той момент, коли малюк бере з рук мами телефон, я чітко бачу, що він буде спілкуватися не з “Коханим”, “Чоловіком”, або просто “Сергієм”, а з “Сволотою”, саме так батько хлопчика записаний в телефоні його мами.
І як майбутньому чоловікові почувати себе повноцінним, знаючи, що він син сволоти?
Батьки – це перші об’єкти ідентифікації для дитини. Дивлячись на них, на те, як вони спілкуються одне з одним, вона пізнає себе. Вона визначає, якої вона статі, та приміряє на себе відповідну роль. Хлопчик хоче бути схожим на батька, копіює його манери і поведінку, дівчинка хоче бути схожою на матір.
І якщо мама постійно каже синові погано про його батька, вона говорить погано про сина. І якщо тато обзиває при дочці матір, то він одночасно обзиває свою дочку. Тому що неможливо вважати себе хорошим, якщо людина, з якою ти себе ототожнюєш погана.
Конфлікти батьків – це конфлікти двох незадоволених одне одним дорослих людей. Дитина не має до цього абсолютно ніякого відношення. І коли батьки кричать одне на одного, з’ясовують стосунки, або навіть просто говорять одне про одного гидоту в присутності їх сина або дочки, дитина виявляється посередині.
Але вона не хоче ставати ні на чий бік, вона не хоче вибирати, хто правий, і кого вона більше любить, вона просто хоче мати маму і тата. Тому що вона любить їх. Обох. Однаково. І будь-яка сварка між батьками болісно ранить її.
Колись потім, в юності або навіть у дорослому віці, вона, можливо, зможе поглянути на речі по-іншому. Вона зможе зрозуміти, чому насправді мама і тато розлучились (або сварилися), і хто з них був правий. Можливо, навіть займе чиюсь сторону.
Але поки вона ще дитина, поки вона ще формується як особистість, їй важливо, щоб образ батьків залишався світлим, і щоб вони, якщо і не люблять, то хоча б поважали одне одного.
