Як з’явилося вітання “Слава Україні”?
Багато хто думає, що це вітання придумав Степан Бандера. Ті, в кого в голові є трохи вати ( щоб мізки від однієї до іншої стінки черепу не літали) впевнені навіть, що Бандері його нашептали фашисти. Тому патріоти і руку підіймають в знак вітання, як німці.
Насправді і гасло і вітання саме таким підняттям руки з’явилися значно раніше. Салютування рукою взагалі називається римським і виникло в античну епоху. (Та й українці так сьогодні майже не вітаються)
А відомому українському привітанню-гаслу “Слава Україні” за різними історичними свідченнями, вже майже сто років. Воно з’явилося в часи УНР (1918—1920). Так вітали одне одного чорні запорожці – збройна формація армії УНР, яка діяла на теренах України, виборюючи її незалежність.
Також можна знайти інформацію, що за часів ІІ Гетьманату Павла Скоропадського використовували аналогічну фразу “Слава Україні! — Гетьману слава!”
Згідно з істориком Володимиром В’ятровичем, “Слава Україні” ввійшло до українського лексикону у 1920-х роках – задовго до появи ОУН і УПА (і до приходу фашистів та Гітлера до влади теж). Інформаційними просторами блукає уривок з книги Юрія Горліса-Горського, де він пише, що почув цю фразу від кількох повстанців “Холодного Яру” – в них тоді було заведено вітатись “Слава Україні!”. А відповідати потрібно було “Україні слава!”
24 вересня 1920 року на Черкащині відбулась нарада холодноярських отаманів, в якій взяли участь командири Степової дивізії та ватажки збройних формувань з інших регіонів. Степова дивізія, яка налічувала від 12 до 18 тисяч бійців і розповсюдила вітання “Слава Україні! — Україні слава!”.
В нинішньому вигляді гасло з’явилося в ” Леґії Українських Націоналістів” (ЛУН) — першій українській націоналістичній організації, що діяла у 1925—1929 і стала однією з організацій-засновниць Організації Українських Націоналістів (ОУН). Коли виникло питання про організаційне вітання, схоже на те, що саме Юрій Артюшенко запропонував використати вітання чорношличників: “Слава Україні! — Козакам слава!”. Пропозицію товариство схвалило, але з уточненням — відповідати: “Героям слава!”.
І вже потім “Слава Україні – Героям Слава” стали вигукувати українські повстанці. Це було і привітання, і гасло, і побажання, і щось на кшталт паролю-виклику.
Довгі роки під СРСР українське націоналістичне привітання було заборонено, його прирівнювали до “Хайль Гітлер” і демонізували. Знову популярним воно стало під час Майдану.
Тож символічно, що День вітань співпадає із початком Революції Гідності.
Що до інших привітань, крім “Вітаю” та “Доброго дня” є цікаві варіанти, притаманні різним регіонам України.
Галина Голосовська, доцент кафедри української мови Національного університету “Києво-Могилянська академія” розповідає в інтервью Gazeta.ua, в центрі та на сході України віталися “Здоров був”, “Здорова була”, “Здорові/здоровенькі були”. Наразі вживають їх уже здебільшого люди старшого і середнього віку. На Наддніпрянщині до громади також зверталися “Здорові!”.
На схід від Збруча над усіма цими вітальними формами часто переважало російське “Здрастуйте”, “Здрастє”, “Драстє”, і навіть коротке “Дрась”.
В сільських місцевостях Галичини, коли заставали когось за роботою, казали “Дай, Боже, щастя”, у відповідь чують: “Дай, Боже, й вам”. Відказують також “Дай, Боже, здоров’я”. Загалом по Україні вітанням із зайнятими працею є “Боже помагай” або “Помагай Біг”. Раніше воно могло бути тільки побажанням, а з часом стало вітанням.
На заході України по селах досі вітаються “Слава Ісусу Христу”. Відповідь — “Слава навіки”, “Слава навіки Богу сетенькому!” Крім цього — “Слава Йсу”. Варіанти відповідей по регіонах: “Слава на віки Богу”, “Слава Богу святому”, плюс поєднують “Слава на віки Богу святому”.
В народному мовленні досі збереглося “З неділею святою”, “Будьте здорові з Новим роком”, “Будьте здорові з Василем”.
Джерело
