Які зміни відбудуться в екстренній медицині – пояснює МОЗ
Про це повідомила очільниця МОЗ Уляна Супрун.
Зокрема, до 2024 року мають почати діяти нові алгоритми деспетчеризації, буде створена мережа екстренних реагувальників, введені нові професії та інше.
Нові алгоритми деспетчеризації включатимуть розвинуту IT-інфраструктуру.
Будуть нові вимоги до ІТ-інфраструктури, яка вже існує у Києві, Дніпропетровській, Харківській областях, а також Вінницькій та Полтавській у тестовому режимі.
Кожен автомобіть буде обладнаний GPS і диспетчер зможе знайти найближчий автомобіль і зможе його якнайшвидше направити до травмованого або хворого пацієнта.
Бо на виклик має їхати автомобіль, який знаходиться найближче, а не той, який належить до якоїсь територіальної підстанції.
Вводяться нові професії: парамедик, який матиме вчитися три роки у медичному коледжі або в університеті, та екстренний медичний технік.
Навчитися бути екстренним медичним техніком повинен буде кожен водій карети швидкої допомоги.
Усі, хто працює у бригадах естренної медичної допомоги (фельдшери, лікарі, водії), матимуть пройти навчання за світовими практиками.
Крім того, буде введена нова система незалежного тестування.
Буде створена мережа екстренних реагувальників.
До них увійдуть пожежники, рятувальники, поліцейські, водії, машиністи, пілоти, провідники, а також вчителі та соціальні працівники.
Тобто ті люди, які зможуть надавати медичну допомогу одразу, коли виникає така необхідність.
У людних місцях будуть дефібрилятори і джгути.
Це потрібно для того, щоб кожен, хто вміє, міг надати допомогу пацієнту одразу, не втрачаючи час на очікування бригад.
Зміни у системі екстренної медичної допомоги будуть відбуватися поступово.
