Якось я гуляла з дитиною і, прямо на вулиці, до мене підійшла доглянута і дуже красива молода жінка. Вона сказала, що звати її Тетяна і просила, щоб я виставила свого чоловіка за двері, розповіла його
Вже після народження нашого дитятка я повністю присвятила себе маленькому синочкові, всі інші справи відійшли на другий план.
Не можу сказати, що до мого чоловіка не було нікого уваги, але таких стосунків, які були у нас раніше, вже не було.
Так минав місяць, за місяців, я відчувала, як чоловік почав ставитися до мене якось інакше, словами зараз передати не можу, але щось
змінилося геть. Я намагалася, якось виправити цю ситуацію, яка склалася, хотіла зберегти нашу сім’ю.
Я часто думала про те, що у чоловіка є хтось, хоча запізнень додому не було ніколи, особливо, мій Олег ночував завжди вдома,
телефон вночі не дзвонив, але я, як і всі жінки, відчувала, що щось не так. І навіть не можу сказати, чи була я засмучена, хвилювало
мене це чи ні, як я і сказала спочатку, я повністю присвятила себе дитині.
Якщо інша жінка вже б не знаходила собі, через таку поведінку свого чоловіка, місця, шукаючи джерело її підозр, то я цього зовсім тоді
не робила.
Джерело підозр само мене знайшло, якщо так можна сказати.
Якогось дня, на одній з вуличних прогулянок з сином, до мене підійшла досить таки доглянута, красива, стильна жінка, представилася
Тетяною, повідомила мені, що вона жінка мого чоловіка, і що у них все серйозно.
Так, чесно кажучи, я була не готова до такої зустрічі, але і не можу сказати, що була здивована цьому дуже, я знала, що ця Тетяна всетаки десь є в житті мого чоловіка, але мене мало хвилювало, хто вона, і як вона виглядає.
Розмова була не довгою, десь хвилин 20, можливо, і майже весь час говорила вона, про високі почуття, про кохання, слізно просила
мене вигнати чоловіка, я лише посміхнулася їй, так, як сказати мені не було чого.
Увечері я чоловікові розповіла про нашу зустріч з Тетяною, і дала йому право вибору, сказала, що якщо він хоче, то нехай йде, і через 2
дні він пішов.
Я була готова до цього вибору, тому особливо не засмутилася. Сама на розлучення подавати не стала, чекала цього кроку від
чоловіка, але так і не дочекалася.
Через місяць після свого відходу, чоловік став писати мені повідомлення вранці і ввечері, бажав доброго ранку і на добраніч, став
приходити до сина майже щодня, робити мені компліменти, що мене дуже дивувало, адже це було зовсім незрозуміло для мене, якщо
чесно говорити.
Дивлячись на такого чоловіка, я частенько стала ловити себе на думці, що я сумую, і все ще щиро кохаю його. Тому, коли він
повернувся до мене через 2 місяці, з неймовірно красивим і розкішним букетом квітів в руках і запитав, чи прийму я його назад? Я якось
дуже легко сказала «так!», я погодилася прийняти його назад додому. Зараз ми дуже щасливі, переживаємо зновий цукерковобукетний період, мабуть та ситуація була таким собі важливим уроком для нас обох.
Як не дивно, але цей непростий період зробив наш шлюб міцнішим, він відкрив у нас не лише погані, але й дуже хороші сторони. Ми з
чоловіком стали більше цінувати одне одного.
Ukrainians.Today
Фото ілюстративне – pixabay.
