Якось я зустріла тітку Марину. У неї зовсім непросте життя. Тітка Марина сказала, що я маю збирати гроші для себе, щоб навіть чоловік не знав. "Зрозумієш, що я була права, та пізно буде. Свої гроші, п
Якось я гуляла зі своїм дитятком у парку і зустріла там, неочікувано, знайому жінку. Марина колись дуже добре дружила з моєю
мамою багато років, а потім якось дороги наші розійшлися і ми рідко бачилися з нею. Тому, коли вона мене побачила, відразу стала
розпитувати, як ми, як нам живеться, як справи та що нового.
Я була з коляскою і поки ми гуляли і вона все у мене розпитувала, то потім стала вчити, як мені краще жити потрібно в родині.
“Ось хочу тобі сказати! – говорила мені пані Марина. – Зрозумієш, що я була права, та пізно буде тоді, тому обов’язково прислухайся
до моєї поради зараз. Тепер у тебе дитина є, тим паче, ти відповідальна за неї, зараз ти вже не одна. І ти просто зобов’язана думати
про неї, щоб не сталося в твоєму житті. Свої гроші, про які не знає чоловік, у тебе повинні бути завжди, як не крути. Хтозна, як там в
житті далі складеться. Візьми собі за правило і відкладай при кожній нагоді, як тільки вона у тебе з’явиться. Хоч по сто гривень, хоч по
п’ятдесят. А як трішки грошей відкладеш, так зразу відкривай рахунок, відсоток буде у тебе нормальний. Будеш відчувати себе
впевненіше, а так з часом і гарна сума у тебе збереться. Ти тоді мене зрозумієш сама”.
“Ой, тіточко, Марино, та з чого мені збирати та відкладати якісь гроші. Ти ж знаєш, я в декреті зараз сиджу, працює лише один мій
чоловік зараз, один він на нас заробляє гроші. Утримує один нас з дитиною та ще й кредит платить теж він, на двох роботах працює з
ранку до вечора. Вчора он о шостій годині ранку з дому пішов, о дванадцятій годині ночі повернувся. А в суботу встав швиденько знову
ні світ ні зоря і побіг на підробіток, навіть вихідних нормальних немає у нього, втомлюється дуже. Дитячі виплати у нас, які я отримую
щомісяця, самі розумієте, що це суцільні копійки, всі до копійки пораховані, і всі в справу йдуть, а інших доходів у мене немає.
Заощаджуємо й так, на чому тільки можна. Які вклади, про що ти! Нам би кінці з кінцями звести”, – відповіла я тітці Марині.
“Знаєш, що я тобі скажу, дитино? При будь-якому доході можна примудритися копійку якусь приховати, і не обов’язково велику суму, це
дійсно так, що не говори мені. Просто хитрішою потрібно треба бути! Чоловіки зазвичай в цінах абсолютно не орієнтуються. Купила
тих же памперсів велику упаковку зі знижкою – говори, що без знижки, різницю – в кишеню собі відразу клади. Вартість продуктів теж
округляй, завжди кажи більшу суму, ніж витратила. Тобі ось на день народження батьки гроші подарували, ти куди їх справи? Невже в
загальний котел віддала?”, – тітка стояла на своєму непохитно.
“Так, віддала. Нам комуналку потрібно було велику суму віддати, бо зима, опалення увімкнули, гарячої води більше витрачаємо. І ще
борги за попередній місяць потрібно віддати було. Ну не можу я десь відкладати гроші, щоб чоловік не знав. Він все для нас, на роботі
обідає через раз, підробітки постійно шукає. Якби ти знала, як йому ці гроші дістаються. Я зараз хвилююся, звичайно трохи, що я
допомогти не можу зараз на постійній основі. Ну от хіба що подарунковими грошима, дуже вони до речі припали, ми всі проблеми наші
ними вирішили”.
“Ну все з тобою мені тоді ясно. Все віддала чоловікові і сидиш сама, виходтить, без копійки. Ну як ти не зрозумієш, не можна так жити з
дитиною, ні гроша за душею не маючи. Хіба мало що трапиться завтра – звільнення, розлучення. Так, розлучення теж трапляються, і
найчастіше раптово, що ти так на мене дивишся? Загалом, свої власні гроші ще нікому ніколи не завадила. Нехай у вас все буде добре,
звичайно. Але навіть якщо і буде все добре, гроші, відкладені “на всякий випадок”, не завадять. У розумної жінки завжди є така собі
схованка на потім. І ти будь розумною жінкою”.
Потім ми розпрощалися, тітка Марина пішла, а я серйозно замислилася після її слів. Можливо вона права, можливо всі жінки так
роблять, шукають будь-яку можливість гроші відкласти для себе, щоб ніхто не знав. Але я кохаю свого чоловіка, довіряю йому.
Тиждень пройшов з дня нашої розмови, а я досі тепер про це думаю. Можливо, тітка Марина мала рацію і мені відкладати гроші для
себе та починати вже зараз?
Ukrainians.Today
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
