ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

Навіть на розлучення з нами пішла мама чоловіка. Так було завжди в нашому житті, нас ніколи не було двоє. Завжди було троє.
Свекруха постійно була з нами, скрізь і всюди. Я не витримала і подала на розлучення.
Прожили ми сім років, сумно розуміти, що все дарма. Я навіть дитину народити не змогла, тому що свекруха займала весь наш час.
Вона хоч і не жила з нами разом, але щодня до нас приходила.
Якось напередодні ввечері я зварила борщ, спекла відбивні. На наступний день з роботи приходжу, а моя приготована їжа стоїть в
холодильнику, а свекруха щось готує на нашій кухні. Мама чоловіка сказала – сина свіженьким потрібно годувати, тому вона буде
приходити і готувати, якщо я не встигаю.
Я втомлена, хвора, лежу на ліжку, а свекруха ходить з ганчіркою, витираючи неіснуючий пил і примовляє, яка я ніжна, квартиру в
чистоті треба утримувати, а я лежу.
Ми з чоловіком вирішили купити дачу, поки я працювала, вже вони зі свекрухою все купили, без мене. Я завжди чула, лише одне – що я
повинна. Повинна, повинна, повинна. А син, святий чоловік, він по факту вільна людина. І ця вільна людина звикла до такого життя. А
що, це ж дуже зручно. Дружина і працювати повинна і отримувати не менше, ніж він, і займатися домашніми справами має лише
дружина.
Скільки разів я чула ось це ненависне:
– А мама вважає.

– А мама сказала.
Ми по магазинах і вона з нами. Ми на дачу і вона з нами. Поки я його любила, я терпіла. Але рано чи пізно, навіть найсильніша любов
дасть тріщину, якщо у відносинах є мама.
Після того, як вона сказала, що вони з чоловіком моїм вирішили, що нам пора заводити дитину, я сказала, що раз вони вирішили, то
нехай і заводять. До того моменту, я відчувала себе загнаним конем, який тягне все на собі. Нерви здавали. Я не була впевнена, що в
таких умовах мені варто народжувати дитину.
Я хотіла стати матір’ю, а не інкубатором для свекрухи. Я раптом зрозуміла, що я перший раз, за всі ці роки, прийняла рішення
самостійно. Розлучення.
І ось, ми стоїмо. Колишній чоловік, тільки після розлучення почав розуміти, що це кінець. Що мене більше не буде ніколи в його житті.
Зате завжди буде мама.
Я дивилася на них, і мені було їх шкода. Свекруха стояла з гордим виглядом переможця, а чоловік. Чоловік заплакав. Я не могла на це
дивитися. Тому я пішла.
Нас розлучили без проблем. Я зняла квартиру і збираю себе по частинах, щоб почати нове життя. А чоловік залишився жити з своєю
мамою. Сподіваюся, він зробить висновки і не повторить цих помилок у наступному шлюбі.
Фото ілюстративне – pinterest.
Джерело