Якось увечері Іван прийшов додому голодний, а дружина, як завжди, говорила з подругою по телефону. Ні на плиті, ні в холодильнику Іван не знайшов вечері. В цей момент він нарешті усвідомив, що його ма
Іван одружився дуже молодим, майже відразу після армії. Дружина – красуня. Наталю він помітив ще в школі, але не був впевнений,
що найкрасивіша дівчина їхнього району зверне на нього увагу.
Спочатку Іван зустрічався з Іриною, але по красі їй було далеко до Наталі, хоча і дівчина вона була хороша – з таких виходять чудові
господині. Але доля подарувала Іванові шанс – на спільному святі у друзів він знову зустрів красуню Наталю, і відтоді вони вже не
розлучалися.
Через кілька місяців Іван зробив пропозицію Наталі, і вона погодилася. Батькам Івана було шкода Ірину, яку син без вагань кинув, як
тільки на горизонті з’явилася Наталя.
– Синку, ти добре подумав, – запитала мама Івана. – Не впевнена я, що з Наталі вийде хороша господиня, вона тільки про себе і думає.
Іван відповів, що любить її настільки, що готовий робити за неї все, аби лише вона була його дружиною.
В сімейному житті і справді він готовий був заради неї на все, аби в домі все було. Після роботи мчав додому, прав дитячу білизну,
варив синові кашу, вночі вставав до дитини.
На будівництво їхав рано, не встигнувши зібрати з собою обід. Увечері, холодний і голодний, він повертався додому після важкої
роботи на вулиці; в під’їзді закривав ніс шарфом, щоб не нюхати смачні запахи їжі від сусідів. А Наталя весь цей час жила так, ніби саме
так і має бути. Готувала і прибирала вона рідко, хоча на роботу вона не ходила.
Минуло сімнадцять років, а Іван і раніше після роботи мив посуд, готував вечерю. Єдине, що змінилося: машинка-автомат прала
білизну сама.
Якось увечері Іван прийшов додому голодний, а дружина, як завжди, говорила з подругою по телефону. Ні на плиті, ні в холодильнику
Іван не знайшов вечері. В цей момент він нарешті усвідомив, що його мама колись говорила правду.
Він сів за пустий стіл і просидів так хвилин двадцять, поки на кухню не зайшов їхній син:
– Тату, розлучайся, – сказав він батькові.
Іван був ошелешений. Всі ці роки він шкодував сина і все робив, щоб дитина росла в повній сім’ї.
Почула ці слова і дружина. Закотила сцену, висловивши чоловікові і синові, що вони зрадники. Але на другий день вдома було чисто і
приготовлені котлети. Тижнів зо два дружина готувала вечерю, прибирати в квартирі, а потім стала готувати через день, через місяць і
зовсім закинула кухню.
А потім син пішов в армію. І Іван майже відразу повідомив дружині, що хоче з нею розлучитися.
– Не можу повірити, що ти розлучаєшся зі мною через дві котлети, – сказала йому дружина. – Напевно, у тебе хтось є.
Іван хотів пояснити, що справа не в котлетах, але, згадавши все своє сімейне життя, вирішив, що краще погодитися щодо котлет і
просто розлучитися.
Фото ілюстративне – zen.yandex.
