«Іду в парку, раптом бачу, як троє відморозків роздягають в кущах дівчину років п’ятнадцяти»
Не моє, але ситуація іноді зустрічається… Чотири роки тому я побачив в парку, як троє відморозків «розтягують» в кущах дівчину років п’ятнадцяти. Я йшов з гаража з молотком – шафу зібрати треба було вдома. Загалом, за допомогою молотка, стусанів берців і народної мови дівчину я відбив.
Розгляд справи і суди тривали півроку. Судили мене. Дівчина красувалася з новенькими ноутбуком і телефоном. Виявилося, вона з «друзями» пустувала, а я, чомусь п’яний в зюзю, налетів і всіх з сокирою. Підсумок – умовний, але термін.
Правоохоронець (суворий дядько-профі), який вів справу, тоді сказав: «Ти – мужик. Я вже знаю, як тебе рятувати. Але ось і ти знай: наступного разу, якщо це не твоя сестра, наречена або мати, просто набери 102, не псуй собі життя».
