Є тільки 5 причин, чому діти не слухають батьків. Яка у вас?
Але таємниця здорових стосунків між батьками і дітьми дуже проста. Американська психологічна асоціація (APA) стверджує, що ключ до них – в умінні слухати й говорити. Однак це доступно не всім і вимагає роз’яснення. Повідомляє портал Тутка
Ось 5 причин, названих експертами, чому ваші діти вас не слухають.
1. Занадто багато інформації.
Маленькі діти не можуть сприймати за один раз так багато інформації, як дорослі. Припиніть говорити занадто багато і використовувати при цьому довгі речення.
Дозуйте інформацію так, щоб ваша дитина могла зрозуміти і перетравити те, що ви їй говорите. Викладайте свої думки чітко і коротко.
2. Ви часто переходите на крик.
Зберегти терпіння в спілкуванні з дітьми буває важко. Але це потрібно зробити. Особливо, якщо ви намагаєтеся їх чогось навчити. Не принижуйте дітей, не говоріть того, що може їх образити.
З-за такого ставлення підлітки, наприклад, можуть відчувати гнів, роздратування, проявляти ознаки депресії, погано вести себе в школі. Ставтеся до дітей так, як би ви хотіли, щоб до вас ставилися в цьому віці.
3. Ви уникаєте розмов по душах.
Давайте подивимося правді в очі – діти і правда багато говорять, всі їх тиради слухати неможливо. Але не обривайте різко розмову, не затикайте рот дітям, не дратуйтеся через запитання, навіть якщо вони здаються вам дурними.
Просто попросіть дитину почекати, поки закінчите з більш важливими справами. Пообіцяйте, що обов’язково повернетеся до цієї розмови і вислухаєте все, що вона хотіла сказати – виконайте обіцянку. Це навчить дитину поваги, співчуття і тактовності.
4. Ви ігноруєте почуття і думки дитини.
Коли ви бачите, що дитина засмучена або злиться, не відмахуйтеся від неї, не намагайтеся просто угамувати. Просто скажіть: «Я розумію, як ти себе відчуваєш. Мені теж було б сумно». Потім обійміть дитину – цього має бути досить.
Діти теж хочуть відчувати себе дорослими, тому дуже ображаються, коли ви відкидаєте їхню думку. Так, у вас більше досвіду і знань. Значить вам потрібно поступитися дитині. Не зачіпайте її почуттів, вислухайте, спробуйте зрозуміти і домовитися.
5. Ви не розмовляєте на абстрактні теми.
Так, ми багато говоримо з нашими дітьми. Але про що? Про уроки, домашні обов’язки, школі. Слід урізноманітнити тематику розмов. Виберіть ідеальний час для цього – перед сном, під час вечері.
Говорите про важливі для дитини речі – її інтереси, захоплення, улюблених героїв фільмів, минулий день. Головне – покажіть зацікавленість у розмові. Поставтеся до неї з усією серйозністю.
