"Європа в небезпеці": Боррель розкритикував дії Росії на кордоні України та "Північний потік-2"
Для країн Євросоюзу “настав момент проявити твердість та єдність”, щоб протистояти спробам Росії дестабілізувати Україну, заявив у своєму блозі в неділю, 19 грудня, верховний представник ЄС із зовнішньої політики та безпеки Жозеп Боррель, зазначають Патріоти України.
“Ми знаємо, що одних лише слів та заяв недостатньо, щоб змінити розрахунки російського керівництва”, що стягує війська до кордонів України, зауважив глава дипломатії ЄС. Тому, додав він, так важливо, що європейські лідери вирішили продовжити існуючі економічні санкції та “попередили Росію про серйозні наслідки у разі будь-яких дій проти України”.
“Росія використовує енергоресурси як політичний інструмент”
Криза біля кордонів України розгортається на тлі надзвичайно високих цін на енергоносії, зазначив Боррель: лише у грудні ціни на газ зросли на 40%, а порівняно з літом зростання склало 300 відсотків.
За оцінкою дипломата, Москва використовує енергоресурси як інструмент політичного впливу, як, наприклад, це сталося у Молдові. “І хоча, строго кажучи, Росія виконує свої зобов’язання з постачання газу, багато хто бачить у її відмові збільшувати обсяги експорту в Європу або поповнювати запаси складських приміщень, що належать Газпрому, спосіб тиску на ЄС. Насамперед — для отримання ліцензії на запуск газопроводу “Північний потік — 2”, — зазначив він.
Боррель додав, що Європейська комісія не вважає цей проект пріоритетним. За його словами, трубопровід “продовжує залишатися питанням для обговорення” і “у будь-якому разі має відповідати вимогам європейських нормативних актів”.
“Потрібно сподіватися на краще, але готуватися до гіршого”
Говорячи про зростання напруги біля кордонів України, дипломат зазначив, що кінцеві наміри Москви щодо Києва не зрозумілі, “за винятком того, що вона загрожує Україні та прагне її послабити”. “Можливі різні сценарії. ...Нам потрібно сподіватися на краще та готуватися до гіршого”, — наголосив він.
Боррель також згадав про список вимог МЗС РФ до США та НАТО щодо “гарантій безпеки”. Євросоюз має брати участь у подібних дискусіях, зауважив Боррель, вказавши на те, що ключові принципи європейської безпекової політики викладені в Гельсінському Заключному акті та Паризькій хартії: “ОБСЄ пропонує механізми і правила, які залишаються наріжними каменями будь-якої взаємодії з Росією”.
“Європа в небезпеці”
Напруга у відносинах з Росією, а також “жорстокий, репресивний та незаконний характер режиму Олександра Лукашенка” у Білорусі, на думку Борреля, чітко демонструють, з якими загрозами стикається Європа. Серед них — “гібридна тактика, силова політика, залякування та дезінформація”. “На карту поставлена не лише доля окремих країн та суспільств, — наголошує дипломат, — але й загальніші принципи, що лежать в основі європейської структури безпеки”.
На цьому фоні, вважає Боррель, Євросоюзу “украй необхідно нарощувати потенціал у сфері безпеки”. У січні він має намір представити главам МЗС та Міноборони ЄС оновлену версію концепції європейської безпеки “Стратегічний компас”. Перший рядок у передмові до цього документа говорить: “Європа в небезпеці”. До “Стратегічного компаса”, зокрема, увійдуть рекомендації для європейських країн, що стосуються кризового управління та розвитку оборонного потенціалу.
Контекст
17 грудня МЗС Росії опублікувало список вимог до НАТО, що передбачає відмову від подальшого розширення на схід та включення України до складу Альянсу, від ведення військової діяльності на території країн Східної Європи, Закавказзя та Центральної Азії, а також відмову від розміщення ракет середньої та малої дальності на позиціях, з яких можливо атакувати територію РФ.
Українська влада і західні партнери останнім часом звертають увагу на загострення Росією ситуації з безпекою на Донбасі, нарощування російських сил уздовж кордону з Україною, небезпеки нового російського вторгнення і посилення російської дезінформації.
Головна вимога Путіна полягає в гарантіях від США і їх союзників, що НАТО не буде розширюватися далі на схід і не розгорне там системи озброєння, які Росія вважає загрозою.
На тлі цього президенти Росії і США Володимир Путін і Джо Байден 7 грудня провели двосторонні переговори через відеозв’язок, які тривали дві години.
Як заявив радник США з національної безпеки Джейк Салліван на брифінгу за підсумками переговорів Путіна і Байдена, Джо Байден не пішов на поступки Володимиру Путіну щодо гарантій не дозволити Україні вступити в НАТО.
