Історія свята Маланки
Це давнє свято. За християнським календарем-це також день преподобної Меланії (Меланки, Маланки, Міланки). Згідно з повір'ям, Міланка Вода приходить на Щедрий вечір разом із Василем-Місяцем, щоб сповістити господарів про наступні торжества.
За давніми міфами, окрім сина, у всеєдиної Лади (мати богів в слов'янській міфології), вірного побратима бога Місяця, була ще донька, яку всі називали Міланка. Коли князь-Місяць був на полюванні, лютий змій викрав із срібного терема Міланку й запроторив у підземне царство. Звільнив її богатир Безпальчик-Васильчик і одружився на ній. Тому на Щедрий вечір ще святкують Василя. Як відзначають свято Маланки На свято Маланки прийнято переодягатися у тварин і фольклорних персонажів. На свято Маланки дівчата, у масках або без них, усю ніч щедрують та ворожать.
За старим звичаєм, коли дівчата починали ворожити хлопці крали у них вдома двері або калітки. Щоб повернути вкрадене, батько дівчини мусив виставити могорич.
На Старий Новий рік хлопці також "водили Меланку". Неодружений хлопець переодягається в жіноче плаття і стає "Маланкою", а дівчина або жінка – в чоловіче плаття, як образ "Василя". Серед дійових осіб – дід, баба, циган, циганка, коза, чорт. В масках і костюмах щедрувальники ходять від будинку до будинку і веселять перехожих танцями і жартами.
У давнину переодягнені йшли на роздоріжжя палити Діда, або Дідуха (сніп соломи, який стояв в хаті від Святого вечора до Нового року), а потім стрибали через багаття. Це мало очистити від спілкування з нечистою силою.
