Карпати вражають. Книга рекордів та дивовиж українських гір
1. Найвище розташований населений пункт – село Випчина Чернівецької області, 1100 м над р.м.
2. Найбільш високогірне місто – Рахів. Середня його висота становить 820 м над р.м. Цьому місту належить ще один рекорд – найбільший перепад висоти між вулицями – 600 м: від найнижчої (400 м) до найвищої – 1000 м.
3. Найвисокогірніше місце праці та наукова споруда – біостаціонар Львівського відділення інституту ботаніки НАН України на полонині Пожижевській (1429 м над р.м.). Включає метеостанцію та сніголавинну станцію. Збудований в 1899 р.
4. Найвище розташований санаторій – в смт. Ворохта Івано-Франківської області на висоті 850 м над р.м. розташовані два санаторії туберкульозного профілю “Гірське повітря” і “Ворохта”.
5. Першою геологічною картою в Україні була геологічна карта Карпат, складена С. Сташицем в 1809 р.
6. Першим українцем, що піднявся на Еверест (Джомолуґму) був Сергій Бершов із Харкова. Це сталося у 1982 р. Він також відзначився тим, що в парі з Михайлом Туркевичем здійснив й перше нічне сходження на цю вершину.
7. Найзначніша палеонтологічна знахідка на території Карпатії – це, ймовірно, знаходження викопної фауни в селищі Старуня (тепер в Богородчанському р-ні Івано-Франківської обл.), яке стало відоме на весь світ. В 1907 р. тут цілком випадково були знайдені рештки тварин кінця льодовикової доби. Біля потоку Лукавець Великий в озокеритній шахті на глибині 12,5 м було знайдено мамонта, а трохи глибше – волохатого носорога, гігантського оленя, різних викопних птахів та земноводних. Очевидно, сіль, озокерит, розчин нафти та безкисневі умови багна сприяли консервації старунських тварин. Радіобіологічним способом було встановлено, що носоріг пролежав тут 23 255 ± 775 років.
Щодо того, як тварини тут опинилися, то цілком імовірно, що пізньопалеотична людина в околицях Старуні полювала на них, заганяла в болото і там вони гинули. Результати всебічного вивчення старунських знахідок, здійснені в 1907 та 1929 рр. Е. Незабитовським-Любичем, М. Ломницьким та іншими дослідниками, друкувалися в кількох монографіях та в спеціальному часописі, що мав назву “Старуня”.
8. Найвище розташована конструкція – в 1996 р. було встановлено 5-метрову стелу на г. Говерла, на якій розміщені державні символи – жовтоблакитний прапор і тризуб.
9. Найвисокогірніша споруда – на вершині Піп Іван височить кам’яна будівля, що була метеоролого-астрономічною обсерваторією. Урочисте відкриття відбулося влітку 1938 р. Головним астрономічним інструментом був астрограф з діаметром об’єктива 33 см. Під час ІІ світової війни ця будівля, відома як “Білий слон”, занепала і чекає на воскресіння. Нині обсерваторію вже відновлюють – ПНУ за сприяння Польщі.
10. Найвище розташований готель – “Беркут”, що на Яблуницькому перевалі, на висоті 931 м над р.м., збудований в 1968 р.
11. Найдовший тунель – залізничний на відрізку Скотарське – Бескид, довжиною 1747 м, споруджений в 1887 р.
12. Найдовший віадук – залізничний міст на відтинку Воловець–Бескид, споруджений в середині 1880-х рр., має висоту 33 м і довжиною 270 м.
13. Найбільший кам’яний залізничний міст – міст у смт. Ворохта, збудований в 1895 р. При загальній довжині 130 м проліт становить 65 м. Це один із найбільших кам’яних мостів у світі.
14. Найвище розташована спортивна споруда – неподалік с. Ясиня на висоті 1450 м розташована спортивно-тренувальна база Драгобрат. Це унікальна карпатська полонина, багатство якої – сніг. Майже завжди тренувальний сезон тут починається в грудні, а закінчується в квітні. А ось в 1993 р. лижна підготовка продовжувалася рекордний термін – до 15 липня (!)
15. Найбільша з високогірних спортивних споруд – комфортабельна спортивно-тренувальна база “Тисовець”, що знаходиться неподалік м. Сколе на Львівщині і розташована на висоті 1000 м й розрахована на 450 чол.
16. Найвисокогірніший вокзал – станція “Бескид”, що збудована на висоті 790 м над р.м.
17. Найбільший духовий музичний інструмент – трембіта, яка становить собою конічну дерев’яну трубу без бокових отворів, сягає 4 м в довжині. Поширена здебільшого на Гуцульщині, Буковині, а на Бойківщині й досі використовується для подачі сигналів про важливу подію в селі. Діапазон трембіти – до 2,5 октав, чутність звуку – понад 10 км.
18. Музей лісу діє в закарпатському селі Усть-Чорна. Зібрані експонати розказують про важку, небезпечну і разом з тим найбільш масову в цьому краї гір та лісів професію. Тут, зокрема, зібрано цікаву колекцію транспортних засобів всіх часів для лісових робіт – від підвод до трактора ТДТ-40 та естакади для навантаження лісу. Серед експонатів – розсадники молодих ялин, явора, бука, цікаві своїми формами розколи дерев, знайдених після громовиць і буреломів.
19. Найбільше плоскогір’я розташоване в Чивчинських горах на висоті 1750 м над р.м. у вигляді плоскої вершини гори Палениця. Цікаві факти про українські Карпати 1/1 lovelylife.in.ua
20. Найвисокогірніше озеро – Бребенескул, що на схилі г. Гутин-Томнатик на висоті 1801 м, завдовжки 134 і завширшки 44 м, площа – 4000 м2, максимальна глибина – 2,8 м.
21. Найбільше гірське озеро – Синевир в Межигірському р-ні Закарпатської області (басейн Тереблі). Площа 7 га, глибина – до 24 м. В народі називають “синім оком”, “карпатською Ріцею”. Сильний землетрус, а можливо багатовікові вивітрювання викликали обвал скель, які й загатили долину гірського потоку й утворили озеро на висоті 989 м над р.м.
22. Найвище гірське болото розташоване в сідловині між полонинами Брескул і Пожижевська на висоті 1800 м. Це субальпійське улоговинне болото у льодовикових карах виникло внаслідок заболочування озер. До таких боліт також належать болота в урочищі Озерному (1750 м) і під г. Бребенескул (1700 м).
23. “Висяче болото”. Найбільш незвичайним серед боліт вважаються висячі, або схилові, які “туляться” на гірських схилах. Найбільше серед них – Глистове, розташоване на південному схилі однойменної полонини у Гринявських горах на висоті 1450 м. Воно відрізняється досить багатою флорою – тут, наприклад, зустрічаються 17 видів осик. Це болото – пам’ятка природи державного значення з 1975 р.
24. Печера прозорих стін. Поблизу с. Мала Уголька Тячівського р-ну на Закарпатті недалеко від височини Погар розташована карстова печера, закладена у юрських мармуризованих вапняках і створена двома перпендикулярними камерами завдовжки 5 і 20 м. Стіни їх вкриті молочно-білим прозорим кальцитом із зеленуватими натьоками, які нагадують за формою чудові казкові кам’яні квіти. Має наукове та естетичне значення.ясі Карпат, зокрема на г. Близниця.
