Коли кохають – дарують подарунки. Особливі подарунки, які нас бережуть і рятують все життя
Їй 58 років було, цій Каті; і вона отримувала хорошу пенсію. А художник Філонов був дуже бідний, як багато геніїв. Жебрак, простіше кажучи. Але він відмовлявся на гроші дружини жити і харчуватися; він мало їв, хоча був великий чоловік. І кожну копійку, якщо опинявся повинен Каті за харчування або за фарби, записував в книжечку і віддавав.
Вона не хотіла брати, вона дуже його любила і розуміла, що він – геній. Але він віддавав завжди. І страшно мучило сумлінням, що не може грошей заробити – він багато працював, але його картини були нікому не потрібні. Він підробляв чорною працею – але це теж приносило мало грошей. І він стpaждав, що своїй Каті нічого не може подарувати розкішне, прекрасне.
І ось він цілий місяць розписував їй хустку. Техніка така є – батiк, коли фарбами малюєш на тканині. Цілий місяць він не писав свої картини, а розфарбовував хустку – і вийшло диво і чудо. Так Мікеланджело писав свої фрески в Сикстинській капелі – неймовірно прекрасно вийшло. Витвір мистецтва. І цю хустку Філонов своєї Каті подарував. Це був подарунок любові.
І немолода Катя навіть надягати цю хустку, боялася – вона викликав трепет і тремтіння своєї невимовною красою. У ній була величезна любов, в цій хустці, в цьому подарунку – який там мільйон яскраво-червоних троянд? Це інше. Таке не купиш за гроші. А потім почалася блокада і художник пoмер – він і до блокади погано їв, бiдний. І не пережив смepтний час – він не брав чужий хліб, а йому передбачалось 125 грамів.
Читайте також: “Я з першої зустрічі зрозуміла, що з свекрухою не вживуся. Інші он на весілля невісткам золото, долари дарують, а тут сміх просто”
Він помep з голоду, а Катя залишилася, щоб зберегти його роботи – і зберегла, зазнавши стpашнux мyки і небезпеки. Хустка її зберегла, врятував – подарунок любові.
Тому що коли люблять – дарують подарунки. Особливі подарунки, які нас бережуть і рятують все життя. А любити можуть в будь-якому віці і в будь-якому вигляді. І кожна жінка може бути чиєюсь «донькою»; навіть якщо їй п’ятдесят вісім років. Іноді це нічого не означає. Адже душа не має віку.
Автор – Анна-Валентинівна Кирьянова
