Коли Марія вирішила розписатися з своїм сусідом, їй зателефонувала двоюрідна сестра з села. Просила не робити такого необачного вчинку, мовляв, навіщо їй це потрібно в 60 років. Родичка щиро вважала,
Марія самотньо зустрічала старість, бо ніколи не була заміжня. Не вийшло, не сталося. Коли вона була молода, їй було близько тридцяти років, вона зустрічалася з одруженим чоловіком, тому ні про які серйозні стосунки не могло бути і мови.
Роман, тривав недовго, близько півтора місяців і закінчився так само раптово, як і почався, просто чоловік пропав, не дзвонив і не з’являвся більше в її житті. Ніяких інших відносин більше ніколи в її житті не було.
Марія вийшла на пенсію і продовжувала жити в батьківській квартирі. Батьків давно не стало, то ж жінка була одинокою. Ніби і не стара, бо лише недавно виповнилося шістдесят, але Марія від самотності почувалася ще старшою. Зрозуміло, що в її віці навіть і смішно було б думати про шлюб або якийсь союз. Та й не потрібно було їй це. Так і жила…
Одного разу в сусідню квартиру на її поверсі в’їхав новий сусід. Вона знала, що квартира давно продавалася, колишні сусіди, вірніше їх дочка з сім’єю, виїхала кудись з країни. Новий сусід, чоловік приблизно її ровесник, був дуже серйозним, з військовою виправкою і дуже похмурим виразом обличчя. Але щось таке було в цьому чоловікові, він дуже зацікавив Марію. Сусід жив один, ніяких жінок у нього не було.
Правда, іноді приїжджала молода жінка, привозячи великі продуктові сумки. Мабуть, дочка. Молода жінка ніколи у сусіда довго не затримувалася, залишивши сумки, через кілька хвилин, їхала. Перший час сусід робив ремонт, потім привезли нові меблі в упаковках, холодильник, пральну машину. Було зрозуміло, що сусід заселився надовго.
Вони були сусідами близько пів року, але знайомі так і не були. Так і жили на одній сходовій клітці незнайомими сусідами.
Одного разу пізно ввечері в її квартирі раптово погасло світло, миттєво відключився і телевізор з не до кінця переглянутим серіалом, і холодильник. Вона спробувала дзвонити в термінові ремонтні служби, але не могла додзвонитися. Вона дуже бентежачись, обережно подзвонила в квартиру сусіда.
Швидко зрозумівши в чому справа і чому його в такий пізній час доби турбує невідома дама, він, зі знанням справи взявся усувати причину нічного неспокою. Світло загорілося через лічені секунди. Марія була дуже, щиро вдячна йому і в той момент не переслідуючи жодної іншої мети, від чистого серця, запропонувала випити з нею чаю, благо ввечері спекла багато смачних пиріжків.
Подумавши кілька секунд, він несподівано для себе і для неї, погодився. Вона побігла ставити чайник, накривати на стіл і переодягатися.
Ніч за чаюванням і раптом нахлинувшими розмовами, пролетіла непомітно, якось стало незручно, ніяково від можливо непотрібної відвертості, яка прозвучала і у неї і у нього. Розлучилися натягнуто, зніяковіло, не знаючи, чи буде така приємна зустріч ще коли-небудь.
Кілька місяців вони уникали один одного. І ось одного разу до неї прийшла та молода жінка, яка привозила сусідові продукти. Довго вибачаючись, молода жінка назвалася його дочкою і сказала, що їй потрібно виїхати, а батько хворий і не хоче ніяких сторонніх доглядальниць в своєму будинку, не могла б вона по-сусідськи доглянути за батьком кілька днів. «Звичайно, звичайно, про що мова».
Вони були дуже раді один одному. Щоранку вона готувала йому сніданок, а протягом дня не забувала поїти гарячим чаєм. За три тижні його хвороби, вони дуже зблизилися і звикли один до одного, він до такої турботи, якої вона його оточила, вона ж все це робила із задоволенням, від душі, чи не відчуваючи втоми або роздратування.
Життя для обох набуло іншого змісту, йому хотілося оберігати її, а їй – дбати про нього і готувати смачні страви. Вони й не помітили, як від цих почуттів відступили болячки, засвітилися очі, вони обоє помолодшали, життя тепер не здавалася безнадійно прожитим.
Коли Марія вирішила розписатися з своїм сусідом, їй зателефонувала двоюрідна сестра з села. Просила не робити такого необачного вчинку, мовляв, навіщо їй це потрібно в 60 років. Родичка щиро вважала, що скоро Марія перепише свою квартиру племінниці, а та надумала виходити заміж.
Марія вперше в житті була абсолютно щасливою, тому не мала наміру нікого слухати. Вони обоє раптом повірили, що саме зараз доля припасла їм трохи тепла і ніжності.
Фото ілюстративне – takiedela.
