Кoли Павло переступив поріг дому, вона відразу зателефонувала його дружині і попросила приїхати. Тeпeр він живе на дачі, але чoму вoна тaк вчинила
З цих слів і починається безліч неприємних історій. Як власне і наша з ним. Хоча.
Не тільки наша.
Учасників – троє.
– Ти надовго? – питаю у Паші.
– Ні, на пару днів у столицю і назад. До тебе!
Живемо не так далеко, і їхати до столиці буквально три години. Не критично.
Зібрався, взяв рюкзак і вийшов.
Не минуло й півгодини, як задзвонив телефон. Відповідаю, в трубці незнайомий жіночий голос. Підлітковий, років на 18.
– Привіт – каже вона – А це дружина Паші?
– Так, я – кажу у відповідь, вже відчуваючи, що розмова ця не віщує взагалі нічого хорошого. Чоловік не молодий жодного разу, і то, що його хтось такий юний, називає “Паша” – насторожило.
– А де він сам?
– Поїхав у відрядження. А що?
– А знаєш – каже вона, продовжуючи звертатися до мене на «ти» – Він до мене поїхав.
Накотилася хвиля неприємних емоцій.
Може вона жартує все-таки?
– А ви хто? – питаю у неї.
– А він ноутбук залишив удома?
– Залишив
– Відкрий його, і прочитай переписку з Настею Захарченко.
– Передзвоню – відповіла я, і завершила дзвінок.
Відкриваю ноутбук.
Заходжу.
Листування з цієї Настею … понаписував він їй такого, що мені і не снилося. Навіть уявити собі не могла, наскільки у нього багата уява.
І талант фотографувати себе. Особливо без зайвого oдягу.
Читаю далі, бачу, що він просив у неї фотографії.
За підсумком розмови стає зрозуміло, що поїхав він дійсно до неї. Для відмінного проведення часу.
І знову ж таки збирається надати їй, так скажемо, матеріальну допомогу.
Передзвонюю цій дівчині.
– Так чого ти хочеш? – питаю у неї.
– Хочу, щоб ти приїхала сюди, і ми зустріли його разом. Влаштуємо сюрприз? – тут вона якось глузливо посміялася.
– А тобі навіщо це треба?
– Від нас батько так пішов, і мені не подобається те, що робить твій чоловік – відповіла вона – Та й сам він мені якщо чесно, теж не подобається. Просто було цікаво, наскільки далеко він зайде. Так що, я тобі і гроші його теж поверну.
– Щось ти дуже свідома для своїх років – відповідаю їй.
– Ти навіть не уявляєш наскільки – усміхнулася Настя – Мені 18 років. А твоєму Паші, майже 50. Що тут можна не зрозуміти? Що він старий для мене?
– Виїжджаю – зітхнула я.
Обігнати чоловіка ніяк не вийшло б, минаючи поїзд. Але як я зрозуміла по листуванню, він заселиться на знімну квартиру, і вона повинна буде туди прийти.
Так що, було ще трохи часу.
Взяла квиток. Швидкісний потяг. На щастя в будній день, вільних місць вистачало.
Приїхала, зателефонували знову з Настею. Зустрілися. Розмовляти було особливо ні про що. Вона просто перевела мені гроші, сім тисяч. Все, що заплатив їй чоловік.
Посиділи трохи в кафе. Незабаром подзвонив Паша.
Вона, роблячи вигляд що все в порядку, запросила і його в кафе. Про мене звичайно не згадала.
Паша з’явився через півгодини. Побачив нас, постояв пару секунд, розвернувся і пішов.
Пройшов вже майже місяць, він до цих пір не дзвонив і не писав. Живе на дачі.
Я теж не горю бажанням до нього їхати. Напевно, це кінець.
Насті я цій вдячна, з одного боку. А з іншого не подобається вона мені дуже.
Навіщо було відповідати на повідомлення якщо знаєш, що люди живуть в шлюбі.