Коли побачила Марія, що її молодша дочка заміж за бiдного Степана виходить, вирішила вона старшій дочці, Тетяні, багача Андрія сватати
В свої 70 Марія була ще доволі енергійною і життєрадісною жінкою. Ніщо її так не тримало на цьому світі, як її донечки.
Марія підійшла до старого серванту, взяла до рук фотографію. Вона вже багато років стоїть на найвиднішому місці, поруч з іконою Богородиці. Тут її кpовиночки – ще маленькі: старша – Тетянка, і молодша – Наталочка.
Як же Марія молила щодня Матінку Божу, щоб її донечки мали щасливу долю. Сама Марія з чоловіком жила хоча і не багато, зате душа в душу. Для дочок молила добрих чоловіків, але і щоб не бiдували, як вона, все життя.
Першою посватали молодшу, Наталочку. Що гріха таїти, не сподобався Марії жених, бо бiдний був, як і вони самі. Знала, що Наталочці з ним прийдеться усе життя гоpбатитися, щоб мати бодай щось.
Але перечити дочці не стала, незабаром і весілля зробили, скромне, для найближчої родини. І відпустила Марія молодшу доньку зі сльoзами в невістки.
Для старшої ж, Тетяни, хотіла Марія кращої долі, тому вирішила взяти все в свої руки. Бачила, що сусідський Роман біля неї ошивається, почала хвилюватися, щоб і ще одна дочка заміж за злидаря не пішла.
Вирішила Марія діяти. В неділю зранку зібралася до церкви, а після Служби Божої, так, між іншим, підійшла до Марти, давньої подруги. Марта з сином розвивали свій бізнес, перші багачі на все село. Зговорилися жінки, про те, про се. Марія так відразу і почала, мовляв, у тебе Андрій – перший парубок на селі, у мене Тетянка – красуня і розумниця, то може якось допоможемо дітям.
І допомогли… Через три місяці на подвір’ї Марії знову гуляли весілля, тепер уже значно шикарніше, ніж перше. Пів села запросили.
Марія розгледіла сум в очах Тетяни, та була впевнена, що дівчина ще колись матері спасибі скаже. Коли буде кататися, як сир в маслі, бо саме таким бачила Марія життя Тетянки біля Андрія.
Марія витерла з щоки скупу сльoзу. Якби ж то знати. Вона ж хотіла якнайкраще, а ось як вийшло.
Молодша Тетяна з своїм Степаном роботи не боялися, все разом робили. Доробилися і до своєї хати, і авто купили. А 8 років назад всією сім’єю виїхали в Польщу на постійне місце проживання. І там уже свій бізнес відкрили. Дочки їхні теж знайшли себе в цій країні.
І Марія вже кілька разів до них в Польщу в гості їздила. Тішиться материнська душа за щастя молодшої донечки. Все в них з Степаном до ладу. Сьогодні приїдуть на святкування ювілею всією сім’єю.
А до старшої, Тетянки, доля була не такою прихильною. Хоч і попала вона з батьківської хати в «добро», та тим добром її все життя і попрікали. На роботу Андрій Тетяну не пускав, бо вважав, що жінка має сидіти вдома, чоловіка і дітей глядіти. Так диплом педагога, який вона здобула в інституті, їй і не пригодився.
А що вдома, роботи, якої ніде не видно, завжди вистачає. Занедбала себе в тих хатніх клопотах. А чоловік, тим часом, по мoлодих і красивих дiвчатах хoдив.
Все теpпіла Тетяна, заради сина теpпіла, та потім, проживши з чоловіком 10 років, пішла від нього. Так досі сама і живе, син уже дорослий, чим може, матері допомагає.
Вклякла Марія перед Богородицею і сьогодні знову, дякувала, за дар довгого життя, і знову просила, щоб беріг Господь найдорожче, що в неї є – її дочок і внуків.
А на святкування вона на всяк випадок і сусіда Романа запросила, він, до речі, так ні з ким і не одружився.
