Колишній чоловік постійно говорить нашій дочці, що саме я винна в розлученні. Навіщо говорити це дитині, якщо він щасливий? Я більше даю дітям. Дочка це усвідомлює і каже: «У тата менше можливостей, в
Коли я познайомилася з своїм чоловіком, він на той момент уже був розлучений. Я була у нього другою дружиною. Різниця у віці у нас
сім років. Дітей в першому шлюбі у нього не було. У нас народилася двоє дітей.
Жили ми добре, принаймі, мені так здавалося. Але коли нашій доньці було близько шість років, а синові ось-ось мало виповнитися рік,
чоловік подав на розлучення, посилаючись на відсутність взаєморозуміння. Працював в таксі почав пізніше звичайного приїжджати
додому, пробував займатися мережевим маркетингом. Не виходило.
Налаштовувала його на хвилю йти на роботу по будівельній специфіці, він не хотів, так як хотів бути начальником, а не підлеглим і не
міг уявити, як працює на висотках. Не вистачило спільної мудрості обом. Для мене розлучення було як грім серед ясного неба. Як так,
двоє дітей піти і подати на розлучення, чим він думав. Довелося вийти на роботу, коли сину було 1,5 року.
Минуло 8 років. За цей час наш тато вже одружився кілька разів: втретє на жінці з двома дітьми і через рік розлучився. Через рік знову
одружився вчетверте. У шлюбі вони менше пів року. У його особисте життя я не втручаюся.
Навпаки, коли у мене з’явився коханий чоловік, свекруха і колишній чоловік почали налаштовувати дочку проти моїх відносин.
Свекруха намовляла доньку проти мене: «Мама народить дитинку, будеш водитися з нею».
Дочка хотіла жити зі своїм татом, дуже сумувала за ним. Було їй тоді 10 років, вела себе не дуже красиво по відношенню до мене. Мій
другий чоловік дуже старався, щоб завоювати прихильність моїх дітей від першого шлюбу.
Настав момент, коли він не витримав і сказав «Я так більше не можу». Його колишня дружина теж через дитину впливала на нього,
хоча сама кілька років тому подала на розлучення.
В підсумку: у мене не влаштоване особисте життя, хоча моє особисте життя – це мої діти. Колишній чоловік змінює дружин і постійно
говорить дочці, що я винна в розлученні. Навіщо говорити це дитині, якщо він щасливий? Я більше даю дітям. Дочка це усвідомлює і
каже: «У тата менше можливостей, він менш успішний, а ти маєш більше, тому і змушена давати більше».
Так, чоловік не такий успішний, як я, у нього кредити, які потрібно віддавати. Але хіба я винна у тому, що у чоловіка є кілька дружин?
І при цьому всьому діти вважають, що мені не можна ні з ким починати відносини (а батькові, виходить, можна). Найбільше шкода сина,
так як немає чоловічого впливу, виховання. Найголовніше в цій історії, що діти недоотримують того, що могли б мати у повній сім’ї.
Фото ілюстративне – Femmie
