Кому в США працювати добре, або як я шукала роботу.
Проживши в США три роки, отримавши ґрін-кард, дозвіл на роботу, а згодом – водійські права (з третьої спроби, дякуючи вимозі навчитися бездоганно паралельно паркуватися), і, нарешті, придбавши автомобіль, я вирішила розпочати активні пошуки роботи.
Із собою у мене було два дипломи: перший про закінчення школи, другий — ВНЗ у Києві. Обидва перекладені, апостильовані та нотаріально завірені. На додаток —декілька дипломів про закінчення різноманітних курсів (журналістика, туризм, французька мова). За плечима досвід роботи у державній компанії, приватній клініці, мовній школі та фріланс.
Нічого такий собі доробок! – скажете ви. Однак не все так веселково, як може здатися на перший погляд.
Справа в тому, що тутешні HR-менеджери скептично ставляться до імігрантів із заморськими дипломами. Адже не вірять у достовірність українських, мексиканських або будь-яких інших дипломів, окрім американських. Саме тому у випускника американської high school (старшої школи) більше шансів отримати роботу, ніж в імігранта з вищою освітою. Такі реалії.
Із власних спостережень я зробила висновок, що в США легко знайти роботу робітничої спеціальності: електрики, будівельники, сантехніки тут завжди потрібні, вони отримують хорошу зарплатню. Також не буде проблем із працевлаштуванням у супермаркети, заклади харчування, торгівельні мережі — ця робота не високо оплачується (до слова, зараз мінімальна зарплата в Штатах $7,25 на годину), потрібно працювати позмінно, що зручно далеко не всім шукачам заробітку.
Якщо ж ви претендуєте на офісну роботу, наприклад, менеджера з продажу страхових полісів або помічника адвоката, то, передусім, вам потрібен буде сертифікат, отриманий в тому штаті, де ви бажаєте працювати.
Цікаво, що для того, аби стати нотаріусом, не потрібно закінчувати юридичний факультет університету — достатньо засвоїти необхідний об’єм знань, підготуватися до он-лайн тесту, сплативши за його складання декілька сотень доларів, вірно відповісти на запитання — і ось ви уповноважені завіряти документи. Я ж вирішила йти шляхом найменшого спротиву і закінчила 60-годинні курси медичних перекладачів, логічно продовживши свою вищу освіту у лінгвістичній галузі. Півторамісячні курси коштували $600, по їхньому закінченні я успішно склала письмовий іспит і отримала сертифікат медичного перекладача.
У США вважається, що будь-який імігрант, що вільно володіє своєю рідною мовою та англійською, може стати перекладачем. Цікаво, що б на це сказав мій викладач синхронного перекладу Сергій Євгенович Максимов?..
Але повернімося до пошуків роботи в офісі. З власного (досить гіркого) досвіду можу всім порадити попрощатися з ілюзіями щодо працевлаштування у приватні компанії, власниками яких є вихідці із країн колишнього СССР.
Якщо ви, як і я колись, сподівалися, що колишні імігранти розуміють вас так, як американці ніколи не зрозуміють; що вони поставляться до вас із розумінням, то це не зовсім так. Такі російськомовні роботодавці мають на меті знайти «свіженького» імігранта, щоб запропонувати йому сізіфові умови праці, потрійні обов‘язки та смішну зарплатню. В Америці й не чули про солідарність колишніх співвітчизників — лише власна вигода роботодавця і бажання зекономити на зарплатні працівникам. Натомість, американці чіткіше прописують робочі зобов‘язання до кожної посади. Саме тому, якщо ви працювали понаднормово або виконали додаткову роботу, то маєте повне право звернутися до начальника за фінансовою компенсацією.
Отже, мої топ-5 порад українцям, які прагнуть працевлаштуватися у Сполучених Штатах Америки:
Упевніться, щоу вас є всі документи, необхідні для легальної трудової діяльності: на кожній співбесіді постає питання вашого іміграційного статусу. На посади в державних, а також неприбуткових організаціях, беруть виключно осіб з американським громадянством. Більше того, компанія має право прискіпливо перевірити вас на кримінальні судимості тощо.
Підтягніть свою англійську: без знання мови ви не зможете претендувати на високооплачувану і перспективну роботу. Відправляючи своє резюме, обов‘язко доповніть його супровідним листом. Він дуже важливий. Я почала отримувати втричі більше пропозицій співбесід після того, як почала писати супровідні листи потенційним роботодавцям.
Завжди чітко питайте про список обов‘язків, які відповідають цій вакансії, а також графік роботи. Часто у вакансії пишуть «неповний робочий тиждень», однак нерідко таке формулювання виявляється оманливим. Повний робочий тиждень складається із 40-ка годин, а неповний може означати 39 годин праці. Однак за американськими законами такі вакансії передбачають відсутність соціальної та медичної страховки, а також інших бонусів, що не може не тішити роботодавця, але ви точно не будете у захваті від відсутності трудових пільг.
Будьте обережні – на вас полюватимуть шахраї. Як тільки ваше резюме буде у вільному доступі на рекрутинговому сайті – ви почнете отримувати безліч псевдозапрошень на співбесіди у Скайпі або іншому месенджері. Такі схеми обдурювання шукачів роботи розроблені з метою випитати у вас персональну інформацію або номер кредитної картки.
Qui quaerit, reperit – Хто шукає, знаходить.
