Конституцію України змінять заради курсу на ЄС і НАТО
Вихід на роботу після канікул може початися у народних депутатів з змін до Конституції. Президент Петро Порошенко на параді на честь Дня Незалежності повернувся до теми приєднання України до НАТО і ЄС."Сегодня" з'ясувала, навіщо це питання потрібно закріплювати в Основному законі і чому швидко це зробити не вийде.
Європравки
Вперше про закріплення європейської та північноатлантичної інтеграції в Конституції Порошенко заговорив на своїй прес-конференції на початку 2018 го.
"Це може стати імперативом для всіх політичних сил на роки вперед", - підкреслив він тоді.
До питання президент повернувся під час святкування Дня Конституції, 28 червня, пообіцявши, що найближчим часом подасть проект змін до Конституції, який "на якір" курс на НАТО і ЄС. Вже на параді, присвяченому 27-й річниці української незалежності, гарант розкрив деталі цього процесу:
"Юристи знайшли формулу, як це зробити оптимально і швидко. До відкриття осінньої сесії, яка запланована на 4 вересня, буде зареєстрований законопроект. Державний компас впевнено показує на Захід. Його стрілка жодного разу не здригнулася. І не здригнеться, поки цей компас в моїх руках".
Нагадаємо, влітку минулого року парламент законодавчо закріпив наміри нашої країни вступити в ЄС і НАТО. Цього року Північноатлантичний альянс зробив крок на зустріч, визнавши за нами статус країни-аспіранта (кандидата на членство в організації).
Страховка від реваншу
У парламенті говорять, що закріплення цих питань в Конституції дозволить уникнути реваншу проросійських сил після виборів 2019 року.
"Одна з перших заяв після обрання проросійського президента Молдови (Ігоря Додона. – Авт.) була про намір згорнути співпрацю з НАТО. Зараз Кишинів залишається проєвропейським тільки завдяки уряду цієї країни. У нас перед очима яскравий приклад і можливість попередити подібний сценарій, який готують в Кремлі для України. Ми не можемо допустити повторення подій 2008 року, коли керівництво України відмовилося від плану дій щодо членства в НАТО", – говорить глава постійної делегації ВР у Парламентській асамблеї НАТО Ірина Фриз.
З нею згоден глава Конституційного суду України Станіслав Шевчук, за словами якого "це буде додатковим нагадуванням нардепам наступних скликань про те, куди повинна рухатися Україна".
Аргументи для всіх
Політолог Володимир Фесенко вважає, що зміни до Конституції можуть стати потужним аргументом у переговорах.
"Підтримай дві третини ВР проект - і це буде сильний політичний сигнал для керівництва НАТО і ЄС. Але якщо за нього не проголосують, це перетвориться в довід для противників членства України в організаціях. Їм будуть користуватися всередині країни і за її межами. Дуже важливо домогтися консенсусу від більшості членів парламенту", - говорить експерт.
На думку Фесенка, щоб законопроект знайшов підтримку в сесійній залі, потрібно активна і філігранна робота:
"Встигнути зможуть навіть до президентських виборів. Якщо в першому читанні буде голосування до кінця року або навіть на початку січня, то в другому читанні проект може бути проголосований в березні, ще до першого туру президентських виборів".
Але експерт з конституційного права Марина Ставнійчук вважає, що скористатися "оптимальною та швидкою" формулою в цьому випадку буде вкрай складно.
"Йдеться про міжнародно-правовий статус нашої держави. Значить, зміни повинні бути внесені до першого розділу Конституції, - пояснює вона. - Але у змін в цій частині ще більш складна процедура. Не просто розгляд протягом двох парламентських сесій з експертизою Конституційного суду. Ці зміни вимагають проведення всеукраїнського референдуму".
Правда, сьогодні в Україні відсутній діючий закон про референдум і провести всеукраїнський плебісцит без нього неможливо.
Вступ в ЄС підтримують все менше українців
За останніми соціологічними дослідженнями групи "Рейтинг", приєднання до Євросоюзу сьогодні підтримує 51% українців. Це абсолютний мінімум за останні чотири роки. Для прикладу, в квітні 2014 го євроінтеграцію беззастережно підтримувала 54%, а в квітні цього року - 53%. Традиційно вступ в ЄС більше підтримують на заході нашої країни (76%), а найменше - на сході (29%).
Що стосується приєднання до Північноатлантичного альянсу, то зараз цей курс підтримує 44% опитаних. В цілому для останніх трьох років це стабільний результат, однак якщо порівнювати з 2014-м, то можна говорити про стабільне зростання - тоді вступ до НАТО підтримували тільки 38%. Максимальний же результат соціологи зафіксували в листопаді 2014 го - 51%. А ось в розрізі регіонів соціологія в точності повторює цифри по ЄС.
