Лікування тишею: як можна допомогти своєму організму, всього лише вимкнувши музику
Мовчання – золото і наука це підтверджує.
Наш мозок напрочуд складно влаштований і навіть здатний до самовідновлення. У одному з досліджень, проведеному на мишах в 2013 році, результати якого опублікували в журналі Brain, Structure, and Function, вдалося встановити, що тиша має неймовірну перевагу. Імке Кірсте та її команда дослідників використали різні слухові стимули (музику, писк миші, шум та тишу) для дослідження їх впливу на мозок.
Спочатку Кірсте гадала, що тиша виступатиме в експерименті в якості контрольного чинника. Але те, що їй вдалося виявити, здивувало усіх. Усі з вищеперелічених звуків чинили на мишей лише короткотермінову неврологічну дію, а ось ефект від тиші був значно тривалішим.
Вчені виявили, якщо мишам створювати умови тиші впродовж двох годин в день, то в гіпокампі (область мозку, пов’язана з пам’яттю, емоціями і навчанням) починали утворюватися нові клітини.
Кірсте з’ясувала, що “збагачення довкілля”, наприклад, за допомогою додавання іграшок або інших мишей, стимулювало мозок тварин до розвитку.
Проте тихе середовище було настільки штучним і чужим явищем, що воно створювало більше нейронів в мозку, чим усі джерела звуку. Дослідниця пояснює це тим, що “попередження, викликане такою неприродною тишею, може стимулювати продукування нових нейронів як підготовку до майбутніх когнітивних розладів”.
Клітини, що з’явилися завдяки дії тиші, за всіма ознаками стають функціонувальними нейронами. Як зауважує Кірсте: “Нами було встановлено, що тиша дійсно допомагає новим генерованим клітинам диференціюватися в нейрони й інтегруватися в систему”.
Розумова терапія в тиші
Людський мозок, звичайно, значно відрізняється від мозку тварини. У дикій природі миші постійно застосовують свої почуття, які попереджають їх про усі потенційні небезпеки, і слух є одним з їх найважливіших органів чуття. Людям не треба турбуватися про напад хижаків, але ми постійно налаштовуємося на світ, що оточує нас. Ми постійно перевіряємо наші телефони, щоб не пропустити оновлення, повідомлення або вірусне відео.
Ось чому так важливо щодня знаходити час побути в повній тиші, відключившись від усіх чинників, що заважають. Хоча Кірсте визнає, що результати дослідження є завчасними, все ж вона вважає, що має право зробити висновки. Отож, такі хвороби, як деменція або депресія пов’язані зі зменшенням темпів нейрогенезу в гіпокампі. І якщо зв’язок між тишею й утворенням нових нервових клітин може бути застосований до людей, то неврологи зможуть почати досліджувати тишу як одну з можливих форм терапії.
Побути в тиші на деякий час впродовж дня набагато простіше, ніж ви думаєте. Тренуйте свій мозок тишею.
Медитація: чудовий спосіб блокувати відволікаючі чинники і прекрасний шанс трохи потурбуватися про себе.
Прогулянки на природі: допомагають нам на якийсь час відволіктися від бетонних “джунглів” і повернутися до наших коренів.
Сенсорне відмежування: його суть в тому, що вам необхідно відгородити себе від усіх джерел світла і шуму та уявити, немов ви пливете в човні. Це схоже на сеанс десятихвилинної медитації.
Години блекаута: складіть графік, за яким ви у певний час вимикатимете вдома усі електронні прилади, щоб побути в абсолютній тиші.
Переклад Тутка за матеріалами
