ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

Інночка – це моя племінничка. Сім’я її живе в селі, у них великий будинок, господарство. Мама має маленький бізнес і м’ясну лавку в
місті, тато – на будівництвах виконробом працює.
Дитина Інна пізня, незапланована, на момент її народження старшому брату було 15, сестрі 13 років, а їх мамі – 40. Очікували
хлопчика – всі УЗД показували, що хлопчисько, ім’я вибрали.

Коли народилася білява дівчинка, лікарі були сильно здивовані! Поки мама лежала в пологовому будинку, ім’я придумала – Мар’яна.
А коли приїхала додому, на столі вже лежало свідоцтво про народження – тато сходив до сільради і сам записав дочку. Назвав
нехитро, в честь героїні якогось серіалу – Інна-Олександра.
Мати подякувала Богові, що не Хуаніта, і стали вони ростити Інночку.
Не можна сказати, що це дівчинка-катастрофа. Ні! Просто у неї в голові – склад ідей і коли якась вистрілить – нікому не відомо!
А ще буквально з 3-4 років Інночка стала ватажком місцевої компанії. Вона командувала пацанами, навіть старшими за неї, як
справжній прапорщик, могла стусанів надавати, її беззаперечно слухалися, вона навіть була капітаном футбольної команди.
Було тоді нашій героїні 5 років. Бабуся ходила до церкви і в одну літню суботу взяла дитину з собою на ранкову службу. Було якесь
релігійне свято. А скільки може 5-ти річна дитина в церкві постояти? Всі дорослі, щось бубонять, співають – скукота.
Дівчинка почала крутитися, заважати всім і бабуся тоді її відправила на церковне подвір’я побігати, суворо наказавши за ворота не
виходити.
Слухняна дівчинка і не виходила.
Туди ж у двір підтяглася її компанія, і виникла у них суперечка – а хто зможе залізти на величезну стару тополю, що росте поряд з
церквою. Вона була така велика – вище дзвіниці.
Ніхто не ризикнув. Тільки Інночка. І вона таки залізла на це дерево – на рівень дзвіниці, а це буде вище третього поверху!
Піднятися піднялася, а злізти-то – ніяк!
У тополі гілки ростуть вертикально і вони не дають спуститися вниз.
Коротше, скоро Інна стала ревіти нагорі, а її друзі знизу.
З церкви всі повибігали, що робити – незрозуміло! Жодна драбина на таку висоту не дістане. Хтось побіг, покликав дільничного. Той
вирішив, що допоможе пожежна машина з висувною драбиною для багатоповерхівок – і викликав з міста. Там спочатку навіть не
хотіли їхати не на пожежу. Але дитина, все-таки!
Під церквою потроху зібралося все село. Пожарка приїхала через 20 хвилин, ледве заїхала в двір (вже думали паркан ламати).
І ось уявіть ситуацію. На тополі реве дитина в ошатному білому платтячку. До неї висуваються сходи з пожежником. Піп з кадилом
ходить навколо тополі і щось бурмотить.
Збоку стоять рядком церковні бабки з дяком і голосно співають. Публіку виставили з двору, але вона обліпила церковний паркан.
Баби охають. Діти несамовито заздрять. Мужики роблять ставки – дістануть сходи чи ні.
Сходи дістали, Інну зняли і віддали в руки бабусі.
А тут нова напасть – пожежники кажуть: за такий виклик платити треба, і чимало. Такса!
Бабуся і так в таксі, а тут ще – де такі гроші взяти?! Тоді народ за таку шикарну розвагу вирішив скинутися. Пішли з сумкою по людям
– назбирали навіть більше, ніж треба. Зайве віддали на церкву – попу за молитви, адже допомогли!
Коли ввечері з міста повернулися батьки Інночки, вони здивувалися, що вона така тиха і слухняна. Про пригоду їм вже на наступний
день сусіди розповіли.
У мами стався серцевий напад, але Інну навіть не покарали.
Джерело