Марія Петрівна сама живе у двокімнатній квартирі. Всі сусіди радять їй продати житло і піти в хороший пансіонат для літніх людей. Але жінка не хоче цього робити, береже квартиру для своєї доньки Тамар
Марія Петрівна – моя сусідка, ми вже багато років живемо з нею в одному під’їзді. Їй 72 роки і вона живе одна в своїй двокімнатній
квартирі. Ми з нею по-сусідськи дружимо, вона дуже хороша жінка. Навіть іноді на чай один до одного ходимо.
Мені дуже шкода Марію Петрівну, у неї є єдина донька, Тамара. Жінці за сорок, але скільки точно, я не знаю. Коли Тамара приходить до
мами в гості, чує весь під’їзд. Вона приходить до матері і починає вимагати: грошей, квартиру, їжу, нормальне ставлення. Весь під’їзд у
курсі її особистих драм з чоловіками, і у всьому вона звинувачує свою маму.
Сусідка просить мене зрідка приходити до неї і перевіряти. Чи не прийшла знову її «улюблена» дочка.
Гаразд, так живуть багато. Проблеми з сім’єю – тема стара. Питання в іншому. Я запитала у сусідки, чому вона не продасть квартиру і
не віддасть половину, якщо за словами дочки та живе чуть не під мостом.
Виявляється, Марія Петрівна вже забезпечила дочку квартирою. Але та її проміняла на зеленого змія. І тепер живе по своїх знайомих і
періодично намагається витягнути залишки грошей у матері.
За словами сусідки, дочка «зв’язалася» з поганою компанією. І все пішло-поїхало. Зрозуміло, завжди шукаєш когось винного. Знову ж
таки є можливість виїхати в приватний будинок престарілих. Там умови як на курорті: 5-ти разове харчування, басейн, фітнес-зал і
персонал з медичною освітою.
Грошей від продажу квартири Марії Петрівни точно б вистачило, щоб прожити там в тиші і спокої свої останні дні. Все ж кращий
варіант, ніж терпіти вибрики дочки. І постійно вибачатися перед сусідами.
Марію Петрівну здебільшого всі шкодують, і намагаються закривати очі на витівки її дочки. Але сусідка не хоче в будинок для людей
похилого віку, навіть в дорогий і приватний. Тому як розраховує передати квартиру дочці. Потім, коли прийде час. Тому як «дочка єдина,
і хоч така».
А так жити нормально? Слухати все це. Терпіти всю цю ганьбу. Чесно не розумію, навіщо передавати квартиру Тамарі, яка взагалі не
цінує і не любить свою матір. Чому б не пожити для себе і не боятися, що хтось буде ламати тобі двері в пошуках грошей.
Материнська любов? Можливо. Але ж вона не повинна відключати інстинкт самозбереження. Чи повинна, бо вона – мама?
Фото ілюстративне, з вільних джерел
