Маринці нiяк не щaстило з дpугою пoловинкою. І кpасива, а зaміж не беpуть. Якoсь в гoсті до них зайшов Іван – колишній однокласник Маринки. В кoжного своя дoля, від якої “не втeчеш”.
Мати її, Лариса Іванівна, вже й не знала, що робити і до кого звернутися. Все-таки дівці напередодні стукнуло тридцять років, вже четвертий десяток пішов, а вона все ще незаміжня.
Місцеві, сільські, вже стали над нею жартувати, хто і зі злим умислом, аби зачепити за живе. Марічка ночами сльoзи лила в подушку, все частіше про самотність стала говорити.
Лариса Іванівна же нишком бігала по бабках. Все у них випитувала, думала, може, вінець безшлюбності який на доньці, але ті в один голос заявляли, що скоро дівці бути дружиною.
Лише одна старенька, дев’яносторічна баба Доня, тільки рукою махнула й кинула: -Недовго вона дружиною пробуде. Може, і не варто тоді починати?!
Однак Лариса не звернула на це увагу і побігла дочці радісну новину повідомляти. Але коли прибула додому, то побачила високого незнайомця в будинку.
Виявилося, це був колишній однокласник Маринки – Іван. Хлопець теж до своїх тридцяти років ще не був жодного разу одружений.
Невдовзі з Іваном почала зустрічатися дівчина, а через півроку хлопець зробив їй пропозицію.
День весілля Лариса Іванівна чекала з нетерпінням. Все-таки єдина дочка, у якої і так доля не складалася, нарешті стане дружиною.
Святкувати вирішили в місцевій сільській їдальні. Мати розривалася між домом і їдальнею, поки молоді каталися по селу.
Ти чого твориш?! – сплеснула жінка руками, побачивши, як Палажка, дочка сусідки, миє підлогу в будинку. – Хто ж тебе просив?!
Ти чого кричиш, Іванівна? – повненька Таїсія висунула ніс з кухні. – Ми їй тут порядок наводимо, а вона ще гарчить!
Та хто підлогу мити просив? Адже не можна! – завила мати.
Чого це? – Таїсія застигла в дверях з пирогом в роті.
Прикмета така … повернеться назад, ой, чую. Та ну тебе, – пробубніла Таїсія, – тільки почали, – і вирвала з рук дочки мокру ганчірку.
Через два місяці Маринка приїхала в дім до матері. Лариса сполошилася не на жарт – невже справді прикмета працює і дочка повернулася.
Та на щастя, Маринка приїхала з іншого приводу – повідомити матері, що вона скоро стане бабусею.
