Ми були вдома і тут – дзвінок чоловікові на мобільний. Я, нічого не підозрюючи, взяла слухавку, поки він був у ванній. Жіночий голос попросив його до телефону, а потім, дізнавшись, що він не може піді
Я знала, що зараз шлюби часто розпадаються, але не думала, що мене теж спіткає така доля. Ми з Давидом одружені вже рік. До цього
зустрічалися майже два роки і я була впевнена, що добре його знаю. Я його шалено люблю, більше за життя. Мабуть, тому, мені так
нестерпно погано.
Коли я йому сказала, що у нас буде дитина, він дуже сильно зрадів. І протягом всього терміну не відходив від мене ні на крок. Я була
оточена турботою і увагою. Але за останні 2-3 тижні до народження нашої дівчинки чоловік змінився. Став трохи іншим. Я звалювала
все це на свій стан і на те, що, напевно, набридла йому своїм ниттям і поганим самопочуттям.
Він весь час йшов у справах в цей період. Я залишалася одна, часто засинала без нього. Він приходив, будив мене поцілунком, і ми
засипали, обнявшись. Звідки мені було знати, куди він іде?
Народилася моя маленька. Я була, як уві сні. Незважаючи на все, що мені довелося пережити, безмірне щастя не покидало мене ні на
хвилину. Чоловіки інших дівчаток, які були зі мною в одній палаті, відвідували їх максимум один раз в день. А мій приходив і вранці, і
вдень, і ввечері. Квіти, іграшки, подарунки… Здавалося б, що може бути краще?
Через кілька днів ми з донькою повернулися додому. Чоловік навів порядок в домі: всюди були повітряні кульки, квіти, іграшки. А під’їзд
був усипаний пелюстками троянд.
Він допомагав мені і з дитиною. Вставав кожні кілька годин вночі, допомагав годувати і змінювати пелюшки.
Минув ще один тиждень. І тут, дзвінок йому на мобільний. Я, нічого не підозрюючи, взяла слухавку, поки він був у ванній. Жіночий голос
попросив його до телефону, а потім, дізнавшись, що він не може підійти, нахабно поцікавився: «А ви йому хто? Це його подруга». Я
пам’ятаю, чого мені це коштувало, не відповісти, що я його дружина. Відповіла, що сестра.
У відповідь почула: «Мене звати Марина, дуже приємно. Ми з Давидом зустрічаємося вже місяць. Він не говорив?».
Пробурчавши їй у відповідь якісь люб’язності, я поклала слухавку. І все. Світ перевернувся. Цей стан неможливо описати і забути.
Неначе тебе облили брудом і розкололи на частини.
Він вийшов з ванної. Я сказала, що мені погано і хочу спати. Він одягнувся, поцілував і вийшов. А я залишилася в кімнаті, обняла доньку
і почала ридати…
Провівши так цілий день, я вирішила з ним поговорити. У відповідь почула заперечення і визнання в любові. Я зробила вигляд, що
пробачила. Але біль в душі не вщухає. Знайшла її номер, дізналася, хто вона. Він не розлучається з телефоном, бере його навіть в
туалет.
Скажіть, що мені робити? Нашій доньці скоро місяць. Я не знаю, чи потрібен нам тато, який весь час бреше. Проблема в тому, що ми
живемо в квартирі чоловіка і нам з дитиною нікуди йти.
Фото ілюстративне – susanin.
Джерело
