Ми з чоловіком багато років тому взяли кредит, щоб купити квартиру для своєї доньки. Наталя у нас одна і ми хотіли, щоб вона мала свій дах над головою і ніхто ніколи не дорікав їй. А коли донька вийшл
Ми з моїм чоловіком зробили все для того, щоб наша дочка ні в чому не мала потреби у своєму житті. Хоча жили ми зовсім не багато,
але кожну вільну копієчку, по можливості, вкладали в свою донечку, а також намагалися приділяти їй максимум уваги, турбувалися
про неї завжди, як могли.
А тепер Наталя наша виросла, і практично забула про нас зовсім.
Коли Наталя вчилася в школі, ми оплачували їй усі гуртки, які вона тільки хотіла: гімнастика, плавання, малювання, потім економили на
всьому, аби тільки вона добре закінчила навчання у вищому навчальному закладі.
Коли Наталя подорослішала – ми з батьком взяли кредит, аби тільки у неї було власне житло, і щоб вона в майбутньому ніколи ні від
кого не залежала.
Коли Наталі виповнилося 26 років, вона познайомилася з молодим чоловіком. Раніше у неї вже були якісь побачення, але згодом вона
розлучалася з ними, а з цим чоловіком вона мало не відразу зібралася йти під вінець.
Нам з батьком її обранець не сподобався – приїжджий хлопець з маленького села, з бідної сім’ї і без освіти. Звичайно, не про такого
зятя ми мріяли. Я з батьком намагалися якось м’яко її умовити, пояснити, що це не правильно, щоб вона не поспішала з’їжджатися зі
своїм нареченим, і гарненько подумала, чи він – саме та людина, з якою вона хоче провести своє життя.
Але сімейні розмови не подіяли зовсім на доньку- вона привела свого коханого в куплену нами квартиру, і поселила його на всьому
готовому. Остап цей навіть прогодувати себе і Наталю не міг, тому нам з чоловіком весь час доводилося передавати їм гроші та
продукти.
Загалом, донька з Остапом зіграли весілля. Основну частину грошей на святкування давали ми, свати тільки половину банкету ледь
оплатили. Моєму чоловікові довелося подбати про те, щоб влаштувати нашого зятя на хорошу посаду, і завдяки цьому він тепер може
забезпечувати нашу дочку хоч якось, адже зарплата там немаленька.
Зрозуміло, що ми думали, що почуємо за всі свої старання щирі слова подяки від них, але не тут-то було! Коли Наталя з чоловіком
стала жити більш-менш самостійно, ми з батьком майже перестали їм допомагати, і стали відкладати гроші собі на старість, адже
розуміли, що на доньку, що на зятя надії мало, адже вони точно не будуть добре дбати про нас на старості років, адже зараз навіть про
себе самі нормально подбати не можуть.
Мені було непросто з цим змиритися, звичайно, але для дочки тепер існує тільки один авторитет – її власний чоловік, вона його
слухається в усьому, і погоджується з ним завжди, а він навіює їй такі думки. Дуже прикро чути подібні слова від своєї рідної донечки,
якій ми з чоловіком хочемо тільки добра, і для якої нам нічого не шкода.
Здається мені, що все це почалося через те, що ми не дозволяємо зятю прописатися в квартирі, яку купили для Наталі колись.
Ще чого, і так ми його всім забезпечили, не вистачало тільки, щоб він потім при розлученні частину квартири у доньки забрав. Але як до
Наталі достукатися, як їй пояснити – не знаємо. Виростили зрадницю на свою голову! Я де тепер шукати вихід?
Ukrainians.Today
Фото ілюстративне – komynalka.
