ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

– Не бачу в цьому необхідності, тому я дійсно проти! – знизує плечима 58-річна Анастасія Вікторівна. – З свахою спільної мови ми не
знайшли, як би це сказати… не зійшлися характерами! Я їй не дуже подобаюся, це видно. Ну і взагалі, не хочу, щоб в моєму домі без
мене вони господарювали на пару з дочкою. Лазили по шафах, обговорювали. Навіщо? Кажу – хочеш побачитися з мамою, їдьте в гості
до неї у вихідний. Або на вулиці можна зустрітися, погуляти. Але додому її без мене не приводь!
У Анастасії Вікторівни – дорослий син, який давно живе окремо, двокімнатна квартира в старому обжитому районі, і напевно, як у
всіх людей – певний усталений з роками життєвий уклад. Тільки ось онуків довго не було, діти вирішили з цим почекати. Анастасію
Вікторівну щиро це засмучувало.
Коли нарешті в тридцять п’ять років діти оголосили, що чекають первістка, вся велика родина була на сьомому небі від щастя.
Лесю – майбутню матір – оточили увагою і турботою, здмухували з неї пилинки, намагалися чимось порадувати. П’ять місяців тому
дитина народилася, однак, на жаль, зі здоров’ям у неї не все добре. Знадобилося тривале лікування. З п’яти місяців три з половиною
Леся з малюком пролежали в лікарні, яка знаходиться, так вже вийшло, як раз по сусідству з будинком Анастасії Вікторівни. Звичайно,
виписавшись, Леся з чоловіком і дитиною оселилася поки у свекрухи, додому не поїхали. Малюка постійно треба возити в лікарню.
У терміновому порядку Анастасія Вікторівна звільнила молодій сім’ї кімнату, взяла на себе весь побут: прибирання, готування на всю
сім’ю, адже невістці абсолютно не до того, у неї цілодобово на руках дитина. До того ж Лесі дуже непросто морально, їй потрібна
підтримка. Анастасія Вікторівна працює до четвертої години, прибігає додому, швиденько на швидку руку готує щось поїсти, потім бере на себе дитину, щоб невістка трохи відпочила. Вночі до дитини встає молодий батько.
Ні, Анастасія Вікторівна не скаржиться, хоча за ці місяці помітно втомилася, все шкереберть, але ж вік вже не юний. Але це все
дрібниці. Зараз просто період такий. Скоро все налагодиться, молоді поїдуть до себе, і всім буде простіше. А поки, звичайно, треба
допомагати.
Однак Лесі мало допомоги свекрухи.
– Заявила мені якось – я весь день з дитиною одна, з восьмої ранку і до п’ятої вечора! – розповідає Анастасія Вікторівна. – Мені,
говорить, ні присісти, ні поїсти, ні в туалет сходити. Мені помічник потрібен!
Леся хоче, щоб вдень в квартиру Анастасії Вікторівни на допомогу приїжджала її мама. А ось цей варіант вже Анастасію Вікторівну не
влаштовує абсолютно.
Сваха – людина не проста, з претензіями, дуже любить чистоту і весь час за очі критикує Анастасію Вікторівну за неохайність. Та й не
тільки її – критикує всіх, на всіх ображена, з ріднею не спілкується, подруг у неї теж немає.
А зараз, коли діти переїхали, квартира у Анастасії Вікторівни зараз не в кращому стані. До багато чого не доходять руки, особливо на
кухні – у дитячій кімнаті Анастасія Вікторівна сама кожен день протирає і пил, і підлоги. Проте зовсім не хочеться, щоб в твоє житло
приходила чужа людина і наводила на твоїй кухні свої порядки. Лазила по шафах і так далі.
Анастасія Вікторівна сказала синові, що вона категорично проти. Ось, мовляв, переїдете до себе – запрошуйте в свій будинок, кого
хочете. До мене – вибачте.
І, звичайно, не дивлячись на все хороше, діти на неї образилися.
– Ми, може, ще цілий рік не переїдемо! – заявив син. – Що нам тепер робити? Ну що тобі, шкода, чи що? Між іншим, це твій онук, ти
обіцяла допомагати! Леся не може цілий день одна! Їй важко!
Але Анастасія Вікторівна не бажає йти назустріч невістці. Вона і так вважає, що робить для них багато, і цього досить. Її квартира – її
правила.
Фото ілюстративне – greendoor

Джерело