Мій брат з дружиною та дітьми довго жити в селі у наших батьків. Коли залишилися без роботи, то тато з мамою постійно годували їх, завжди ставилися добре. А потім Богдан поїхав на заробітки у Польщу,
Так вийшло, що 5 років мій брат вже живе в Польщі. Богдан разом з дружиною і двома дітьми поїхали туди, коли його звільнили з
роботи. Вони довго шукали підробітки, потім вдома сиділи якийсь час і, зрештою, Богдан зважився поїхати за кордон на заробітки, а
через пів року забрав до себе дружину, Ліду, з двома дітьми.
Там вони, наче, наче й не погано влаштувалися, обоє працювали, діти ходили в школу.
До того, як поїхати за кордон, брат з дружиною жили в наших батьків в селі, а я в місці, правда не далеко від них, за 60 кілометрів.
Коли брат жив з батьками, вони усім допомагали його сім’ї, вони, коли й без роботи сиділи, то батьки годували їх. Тато з мамою завжди
старалися їх підтримати.
Брат частенько спочатку приїжджав в село, правда сам, без дружини і дітей. Скаржився, що їм там непросто.
Згодом все рідше навідувався, а його дружина за всі ці роки жодного разу й не приїхала в село, ніколи й не подзвонить.
Всі ці роки я їздила до мами з татом в село і допомагала їм. Роки швидко минали, батьки старіли, але допомогу вони мали лише від
мене.
За весь цей час невістка жодного разу не зателефонувала в село, хоча батьки стільки багато добра їй зробили, коли брат приїжджав
на своєму авто, стільки багато домашніх продуктів передавали його дружині та дітям.
А нещодавно ми дізналися від чужих людей, що брат пів року тому купив своє житло у Польщі. Вони дуже добре там живуть, вже й
невістка наша своє авто має.
І мені з мамою та татом стало дуже прикро. Ні, ми не заздримо їм, добре, що вони так гарно живуть, але ми не знаємо чому вони нам
про це не розповідали. Найбільше сумно мамі, адже вона думає, що син відмовився від неї таким чином. Хіба ми чужі люди? Невже так
в житті буває?
Ukrainians.Today
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
