Мій колега Василь купує собі дорогу каву, так інші колеги постійно бігають до нього, а деякі навіть нишком її собі відсипають. Ну якось Василь вирішити всіх дармоїдів провчити. Купив гранульовану каву
Як відучити колег бути дармоїдами.
Один мій колега по роботі (назвемо його Василем) щоранку п’є ароматну каву. І вже тривалий час купує досить дорогу каву.
Інші працівники про це знають і частенько навідуються до нього посидіти-попити цей напій, що бадьорить.
Деякі зовсім нахабні НЕтоваріщі просять відсипати або відсипають кави нишком і п’ють її в гордій самоті.
Тижнів зо три тому відкриваю тумбочку. Бачу: стоїть банка кави без будь-яких розпізнавальних знаків і етикеток.
Я: Вася, що за гранули в баночці?
Вася: Забіг в магазин перед роботою. Купив дешевеньку і пересипав в баночку.
До речі, на запитання колег по роботі він відповідав абсолютно також.
Через якийсь час стали ходити до нього за напоєм все рідше. Одному кава здавалася занадто терпкою, іншому “занадто слабкою”, а третім чомусь смерділо ганчіркою.
В результаті перестали зовсім пити його незрозумілу каву зі скляної баночки.
А днями Вася купив свою улюблену каву і пересипав в банку з цією поганню, від якої всі відмовлялися.
Я: Вася, що ти робиш? Зіпсуєш!
Вася: Весь цей час там була вся та же улюблена кава.
Я її тільки називав “дешевенькою”.
