Мій племінник розлучився нещодавно. Сестри моєї не стало вже давно, і Роман мені був, як рідна дитина. Я любила його дітей, поважала його дружину Тетяну. Після народження двох дітей, Тетяна не була та
– Мій племінник з Тетяною розлучився два роки тому! – розповідає 60-річна Олена Павлівна. – Я його, звичайно, теж не виправдовую:
поки дружина сиділа з дітьми, він став ходити до їншої жінки. Але, з іншого боку, я впевнена: якщо сім’я руйнується, винні двоє! Це раз.
А друге – ну і що тепер нескінченно копатися в цьому всьому, ображатися, згадувати все це? Ну, сталося в житті не найприємніше –
треба відпустити і жити далі, мислити позитивно! Ну а вже дітям розповідати про те, який їх батько недобрий, і зовсім, я вважаю,
неправильно! Навіщо? Ні до чого хорошого це не призведе. Вони ж ще малі діти і мають право на щасливе дитинство, щоб там не
сталося в житті у батьків.
Рідної сестри Олени Павлівни не стало вже давно, тому жінка для свого племінника Романа стала сама наче мама і дуже доброго
відносилася до його сім’ї: поважала Тетяну, любила щиро їх діток, як своїх рідних онуків.
Тетяна – колишня дружина племінника Олени Павлівни Романа, мати двох її онучок, яким зараз чотири з половиною і шість років.
Розлучилися подружжя по досить банальній причині – чоловік Тетяни, Роман, зустрів іншу жінку. При цьому, як багато чоловіків в
подвбній ситуацій, довго жив ось так на дві сім’ї і дружині навіть не някав ні на що. Тетяна йому довіряла, і даремно. Під кінець чоловік знахабнів так, що навіть вже і листування свого не ховав ні від кого.
У підсумку Тетяна, звичайно, натрапила на неї в незакритій вкладці на домашньому комп’ютері.
– Тетяна дуже змінилася після народження діток, вже не була такою стрункою! – зітхає Олена Павлівна. – Ми їй все говорили, що
потрібно краще дивитися за собою, їсти менше жирної їжі, але вона тільки виправдовувалася – ніколи мені ще собі якісь страви
корисні виготовляти, мовляв, я з дітьми. Ну, ось і догралася. Роман – чоловік видний, забезпечений, з квартирою, з хорошою роботою.
За такими завжди бігають слідом. Казала їй, але хто б мене слухав.
Треба сказати, розподіл ролей в сім’ї у Романа та Тетяни був цілком традиційним: чоловік працював, дружина сиділа вдома ще навіть
до народження першої дитини. Роман непогано заробляв, тому виходити на роботу, щоб отримувати невелику зарплату Тетяні не
було ніякого сенсу. А потім народилися діти, вони мали не найкраще здоров’я, тому мама весь свій час присвячувала їм.
Тетяна планувала сидіти вдома, що називається, до останнього дня – до школи і далі. Роман був не проти, звичайно. Втім, це був лише
попередній план, до реалізації якого не дійшло, адже на момент розлучення молодшій дівчинці не було і трьох років.
До розлучення подружжя жило в квартирі, що належить чоловікові. І йти Тетяні з дітьми було в принципі нікуди – вдома її ніхто не чекав,
там у мами новий чоловік і молодший брат-студент, Тетяні, особливо з дітьми, місця немає і не було.
– Племінник їй платить аліменти, ну, напевно, не такі великі, як їй би хотілося! – розповідає Олена Павлівна. – У нього зараз теж не
найлегші часи, і на роботі премії усі забрали, і нова сім’я, дружина чекає дитину. Загалом, я з самого початку допомагаю їм
матеріально, аплачую Тетяні з дітьми квартиру, яку вони орендують.
Аліменти Тетяна отримує дійсно скромні – Роман, як виявилося, більшу частину зарплати приносив «в конверті». Тому зараз жінці
доводиться крутитися, і допомога рідної тітки Романа вельми до речі. Олена Павлівна дарує онукам хороші подарунки, бере дівчаток
погуляти, то молодшу, то старшу, часто купує хороші продукти, коли приходить до них в гості.
Але найбільша допомога – це, звичайно, з житлом. Орендувати собі з дітьми квартиру і навіть кімнату Тетяна сама б не змогла. Вона
зараз працює в міру можливості – подруга знайшла їй роботу на дому. Платять їй, звичайно, дуже мало, але з урахуванням аліментів і
допомоги Олени Павлівни на життя Тетяні з дітками вистачає.
А недавно Олена Павлівна взяла онучок в гості на день – у Тетяни з’явився велике замовлення по роботі, і тітка вирішила дати їй
можливість спокійно попрацювати в тиші.
– Дівчата прийшли, я їх млинцями нагодувала, ну, і вони пішли гратися в кімнату, у них там коробка з іграшками стояла, – розповідає
Олена Павлівна. – Ляльок дістали і грають, як ніби до однієї ляльці подруга в гості прийшла, і вони розмовляють про чоловіків. Але такі
слова вони говорили, що я дуже здивувалася і засмутилася, адже вони були нехороші. Я до них зайшла, кажу, дівчатка, ви звідки слова
такі знаєте? А молодша дівчинка каже – ну а що, це мама так говорить про тата.
Олена Павлівна засмутилася не на жарт – навіщо так робити? Вона акуратно розпитала дітей і з’ясувала, що Тетяна частенько
говорить про колишнього чоловіка щось недобре – не тільки з приятельками, але і навіть з дочками. У виразах не добирає гарних слів.
За великим рахунком, десь вона, може, і права – Роман дійсно вчинив з першої своєю сім’єю не зовсім добре, м’яко кажучи. Але навіщо
так, та ще при дітях?
– І щось у мене руки опустилися зовсім, не хочу більше їй допомагати! – зізнається Олена Павлівна. – Може, вона і про мене так своїм
дітям говорить, я вже не хотіла запитувати щось у них, турбувати їх, щоб не хвилювалися, адже вони ще зовсім малі діти. Хорошою
ніколи я не буду все одно, раз Роман поганий. За травень їй за квартиру заплатила, за червень ось ще заплачу і все, далі нехай сама, як хоче.
– Хм. Але їй важко буде, вона не впорається сама.
– Ну, це її проблеми! – знизує плечима Олена Павлівна. – Не треба було так робити. Недобрі ми з Романом – ну що ж, будемо недобрі.
Нехай шукає хороших, які їй будуть допомагати. А що, хіба я не права?
Ukrainians.Today
Фото ілюстративне – vezha.
