Минулого тижня мені сваха дзвонила. Сказала, щоб я давала щомісяця 500 гривень за те, що моя донька живе у неї, а працювати не хоче. Просила мене поговорити з Світланою. Я зразу обурилася на неї, сказ
Давно хотіла це зробити, але якось не наважувалася на це, та бачу, що потрібно це зробити, бо не знаю, чи я вчинила правильно.
Розповім і свою історію, тільки не знаю, як правильно її викласти і кого тут винуватити: свою дочку, її чоловіка, себе або свою сваху?
Загалом, на ваш огляд, напишу все як є.
У мене сім’я: дочка, яка нещодавно вийшла заміж, син-підліток, чоловік і я. Чоловік працює на фабриці але часто любить сидіти за
гаражами з друзями після роботи, зарплату мені приносить, але обов’язково щось і для себе приховає, всіх грошей я не бачу, та й він
не дасть.
Мені 47 років, працюю в ресторані, мию там посуд, в різні зміни. Раніше в цьому ж ресторані я працювала кухарем – до літа цього року,
отримувала набагато більше грошей, але почалися проблеми, та й молоді кухарі почали на п’яти наступати – такі страви навчилися
готувати, що я не тягну, мені до них вже далеко, і це зрозуміло. Та й простіше мені зараз посуд мити, якщо чесно, відповідальності
менше у мене.
Наш сімейний бюджет замалий, та ще й чоловік витрачає не зрозуміло куди частину своєї зарплати. Дочка весь час говорила: «Ось
спеціально вийду заміж за багатого, і вся наша сім’я буде в золоті купатися!». Я їй говорила, щоб голову такими нерозумними речами
краще не заповняти, а вчилася – школу закінчила, але так і не визначилася, ким стане.
Пішла донька Світлана на курси майстра по манікюру, але якось не дуже добре це все у неї виходить, навіть на мені пробувала свої
уміння- нічого толком не вдається. Потім сказала, що вступає до коледжу, але згодом повідомила мені, що не взяли. Я потім дізналася,
що вона навіть документи не подавала на те навчання. Загалом, така ось у мене донька нерозумна. 21 рік, вчитися не хоче, працювати
теж, каже, що для хорошої роботи потрібні або знайомства або якісь хороші курси закінчити, але нічого для цього не робить сама. Я не
розумію, що вона чекає.
А взимку вона закохалася, заміж зібралася! Звичайно ж, не за багатого олігарха, а за студента з юридичного інституту, йому 22 роки.
Він живе удвох з мамою у двокімнатній квартирі. Дочка сказала: «Я наперед дивлюся, це зараз він студент, потім кар’єру зробить і
багатим стане!». Спочатку я всерйоз не сприймала її слова, але згодом ця парочка подала заяву і розпис через три дні. І свасі вони
такий же сюрприз зробили, адже та теж не хотіла такого швидкого шлюбу для свого сина, при тому, що він ще й вчиться! Сама сваха –
медсестра в лікарні, теж великих грошей не має, але вона хороша.
Ми з нею були проти, але діти стояли на своєму – все одно одружимося! Познайомилися ми зі свахою якось швидко, вже зробили їм
маленьке весілля: ми сім’єю, сваха, свідки і ще четверо друзів молодят. Зібрали по трохи грошей на стіл, що могли. Думали – за що
тепер молоді будуть жити?
Влітку зять влаштувався на роботу, а тепер працює після навчання на найбільш затребуваною зараз посаді – розвозить піцу і іншу їжу,
в загальному, кур’єр. Він сказав, що раз захотів одружитися, то буде забезпечувати сім’ю. Моя дочка теж говорила, що влаштується на
роботу і буде вчитися, але своїх слів вона не стримала!
Ясна річ, що за студентські копійки квартиру не зняти. Сваха сама запропонувала дітям у неї жити: до нас же нікуди – теж двокімнатна,
в одній кімнаті син, в іншій – ми з чоловіком. Тільки ось вона повірила словам моєї дочки, що та піде теж працювати, харчуватися ж усім
треба якось, рахунки оплачувати. Зять літо відпрацював, добре заробив, навіть відкладали трохи грошей, а моя дочка під цю дудку так
нікуди і не влаштувалася. Зараз знову зима була, стало все набагато складніше – зять день на навчанні, ввечері як може, так
попрацює, потім втомлений спати падає.
Сваха вже втомилася просити мою дочку влаштуватися кудись на роботу, хоча б на невелику зарплату, у Світлани постійно відмовки
якісь виникають. Мало того, вона стала відчувати себе повноправною господинею в чужій квартирі: не завжди прибере навіть за
собою, сидить постійно в телефоні, світло забуває вимикати, воду ллє скільки їй забажається, не економить зовсім нічого.
Сваха вже мені дзвонила, щоб я якось з Світланою поговорила, я вже її просила йти до нас в ресторан на овочі на пів дня: почистити,
потерти. Вона відмовляється, знову говорить неправду, що на якісь курси записалася. За які гроші? Сваха просила, щоб ми вже з
чоловіком якісь гроші давали на свою доньку, але з чого нам давати?
Я копійки рахую, сина в секонд-хенді одягаю. Але ось на днях довелося навіть посперечатися зі свахою по телефону: вона прямо мені
говорить платити хоч скільки, хоча б за квартплату, хоча б за лічильники, які на трьох рахуються. Хоч гривень 500 в місяць.
Але для мене це теж немалі гроші. Щось я спочатку зі свахою посперечалася, що раз її син надумав одружитися, то нехай утримує
сім’ю. Сваха трубку поклала і більше не дзвонить. Я дзвоню дочки, вона каже, що у них все нормально, а мені тепер соромно.
Ось і не можу розібратися, хто винен? Зять же пів року з нею зустрічався і бачив, що Світлана така, що працювати не хоче, і все одно ж
заміж взяв. Тим більше він сам говорив, що буде утримувати сім’ю, а тепер я, посудомийка, повинна платити за заміжню жінку? На мого
чоловіка надії немає, копійки приносить додому. А сваха сама запропонувала дітям у неї жити, ніхто її не просив цього робити, і раз
взяла на себе такий обов’язок, то які тепер до мене претензії?
Або я собі так виправдання шукаю? Загалом, заплуталася я, сама в такому розпачі, що не знаю, як вчинити! Але 500 гривень щомісяця
для мене все ж великі гроші, я ж посуд мию, а не в бухгалтерії сиджу, отримую мінімальну зарплату. Я ж уже не отримую як кухар,
бюджет сімейний у нас маленький зовсім. Ось хто винен тут?
Ukrainians.Today
Фото ілюстративне – klubstroitelei.
