Моя подруга Марина нещодавно повернулася з Америки, де прожила 20 років. Я готувалася до нашої зустрічі, накрила гарний стіл, але я була розчарована, бо життя за кордоном дуже сильно змінило мою подру
Мені зараз вже 55 років. Стільки років прожила, але не перестаю дивуватися тому, якими ж все-таки різними, а часом навіть дуже
дивними бувають люди.
Коли я вчилася в інституті, у мене там була найкраща подруга Марина. Ми з нею були просто не розлий вода. У мене такої чудової
подруги ніколи не було. Ми одна одній в усьому допомагали і завжди підтримували. Це був гарний час, і я думала, що так буде завжди.
Ми навіть влітку їздили один до одного в гості і, звичайно ж, разом їздили і на море відпочивати.
Так що п’ять років навчання пролетіли як одна мить. Марина вийшла заміж за свого хлопця, з яким вона почала зустрічатися ще на
четвертому курсі. Після весілля вони переїхали жити в інше місто. А я влаштувалася на роботу за фахом в нашому місті.
Але спілкуватися ми продовжували. Часто дзвонили один одному, іноді навіть приїжджали в гості. А в 20 років тому Марина разом з
чоловіком поїхала жити в Америку, і ми зовсім перестали спілкуватися зовсім.
А кілька років тому я попросила свою дочку допомогти мені знайти мою кращу університетську подругу в соцмережах. Яка ж я була
рада, коли Марина відгукнулася на моє повідомлення. Ми знову з нею почали спілкуватися. Згадували нашу юність, студентські роки.
Я так захотіла її побачити, і Марина втішила мене, що цього року планує приїхати додому.
Я відразу ж сказала, що ми обов’язково маємо зустрітися і запросила її до себе в гості. Вона погодилася і вже через три тижні вона
була на порозі моєї квартири.
Я готувалася до нашої зустрічі, накрила гарний стіл, але зустріч з Мариною не принесла мені очікуваної радості. Життя за кордоном
дуже сильно змінило мою подругу. І, на мій превеликий жаль, в погану сторону. Їй не подобалося у нас абсолютно все. Вона тільки те й
робила, що вихвалялася, як добре живе за кордоном. Які ми бідні, і яка вона багата.
Але до мене в гості Марина прийшла з пустими руками. Я від неї нічого особливого і не чекала, але для годиться можна було привезти
хоч якийсь маленький сувенірчик.
А ще, Марина не забула звернути увагу на мій зовнішній вигляд, сказала, що я поправилася і одягаюся без стилю. Наводила мені в
приклад себе. Вона, звичайно, добре виглядає, але це не дає їй право так поводитися з людьми.
Я ледве дочекалася дня від’їзду своєї кращої подруги. Перед вильотом ми з нею сходили в кафе, пообідали, і я відвезла її в аеропорт.
Я більше не хочу з нею спілкуватися, і тепер не відповідаю на її повідомлення.
Ось як роки і життя в іншій країні змінили мою кращу подругу.
Фото ілюстративне – style.rbc
