Мої батьки родом з села, вони бідно одягаються, не мають гарних манер і хорошого виховання. А мій наречений з дуже багатої родини, там ніколи не хотіли родички з бідної сім'ї і я стала думати, як мені
У мене досі на душі якісь сумніви, ніби тягар якийсь на мені щодо того, як я вчинила. Знаю, що для багатьох таке неприйнятно, але я
«поховала» батьків в очах свого нинішнього коханого, так склалося, я сама того не усвідомлюючи, зробила найбільшу помилку в
своєму житті.
Насправді з моїми мамою й татом все добре, але я не хочу його з ними знайомити. Я трохи соромлюся їх і це у мене з самого
дитинства.
Справа в тому, що мої батьки родом з маленького села і не зовсім вміють себе правильно вести в культурному суспільстві, а часом і
асоціальні. Знаю, що це може звучати нерозумно, але це правда так. Тим більше мій хлопець з освіченої родини і виховували його
зовсім інакше, а значить він точно не зрозуміє моїх батьків і їх спосіб життя, та відсутність добрих манер.
У підсумку мені просто довелося сказати, що їх давно зі мною немає. Мій хлопець підтримав мене і тепер мені навіть соромно уявити
те, як я розкриваю йому правду. Справа навіть не в батьках, а в неправді, яку я йому сказала, сама навіть не подумавши тоді.
Я прекрасно розумію, що зроблені мною дії були тоді необхідні, я думала так буде краще для всіх.
Я вважала, що так я зможу зберегти відносини, і вибитися в люди за рахунок його сім’ї. І хоча це не дуже добре з моєї сторони, але в
кінцевому підсумку вирішує результат. Адже мета виправдовує засоби.
Дивно, що думка моїх подруг також розділилося. Ті, що живуть в моєму селі, вважаю мій вчинок неправильним. Однак ті, з ким я
знайома в столиці, навпаки, відносяться до мого рішення досить розуміюче. І це створює настільки сильний контраст, що я починаю
багато усвідомлювати про своє життя і оточення, яке у мене було до певного віку.
Єдине, що мене по-справжньому турбує, моє подальше життя. Так, зараз я змогла сказати неправду, однак чи зможу я дотримуватися
своєї легенди все життя. Все-таки мої батьки досить молоді і до старості їм ще далеко. Плюс мені доведеться про них явно піклуватися
і приїжджати, коли буде їм дуже важко в старості, адже, щоб люди про мене не думали, аде я їх люблю. Чи зможу я все зробити
настільки грамотно, щоб мій чоловік нічого не подумав нічого недоброго?
І що мені робити, якщо він все-таки розкриє мою неправду, або мої подруги розкажуть йому всю правду? Невже мені доведеться
розлучитися і все те, що я робила роками, буде даремно? Я просто не можу всього цього допустити. Особливо непросто мені уявити
результат цих подій, якщо у нас буде дитина, яка залишиться без батька. Це, напевно, найгірший розвиток подій, яке тільки може бути.
Проте сподіваюся, що нічого з цього не відбудеться і все просто продовжить йти своєю чергою. Адже в кінцевому підсумку він кохає
мене, а не моїх батьків, тому в будь-якому відпадку не відвернеться від мене. Головне, щоб ми були разом з моїм чоловіком.
Ukrainians.Today
Фото ілюстративне – pixabay
