На мій останній день народження чоловік подарував мені букет червоних троянд. За 25 років шлюбу він так і не запам'ятав, що я не люблю троянди, тим більше червоні. Йому не цікаво, чим я живу і що мені
Мене звати Галина. Мені сорок п’ять років. Десь рік тому я зрозуміла, що більше не хочу жити зі своїм чоловіком. Коли я йому про це
сказала, то він зовсім не засмутився, а якось навіть зрадів.
Разом ми вже 26 років, в минулому році святкували срібне весілля. У нас двоє дорослих дітей, які вже покинули сімейне гніздечко.
Поки діти були малими, в турботах про них якось не помічалося того, що ми з чоловіком віддаляємося один від одного. Зараз ми
живемо самі в кватирі, і інколи за цілий день ми один одному слова не скажемо.
А на мій останній день народження чоловік подарував мені букет червоних троянд. За 25 років шлюбу він так і не запам’ятав, що я не
люблю троянди, тим більше червоні. Йому не цікаво, чим я живу і що мені зараз хочеться.
Чоловік три роки тому почав будівництво невеликого будиночку за містом, всі свої сили і час чоловік спрямовує туди. Навіть частенько
залишається там ночувати. Одним словом, зараз ми – чужі люди, хоч і продовжуємо називатися чоловіком і дружиною.
Ми з Віктором одружилися, коли йому було 21 рік, а мені – 19. Жили ми всі ці роки нашого шлюбу цілком нормально. Але до сорока
років я зрозуміла, що ми просто дуже втомилися один від одного і почала думати про розлучення.
Мені більше подобалося бути одній. Але я кілька років не могла зважитися на розлучення. Я боялася того, що мене не зрозуміють наші
діти і наші рідні, наші знайомі. Я не знала, чи зможу жити сама. Я навіть якось дуже сильно боялася самотності. Я ж ніколи не жила
сама: спочатку жила з батьками, а потім вийшла заміж.
А потім я нарешті зважилася і поговорила з чоловіком на чистоту. І ось уже пів року я – вільна жінка.
Яке ж це чудове почуття! Напевно, знайдуться люди, які будуть мене засуджувати. Знайдуться і такі, які вважатимуть мій вчинок
необдуманим. Але особисто я впевнена в тому, що поступила абсолютно правильно. Тепер я живу так, як мені подобається. Я
залишилася жити в нашій квартирі, а чоловікові дістався той будинок, який він ще і досі будує.
Наші діти зрозуміли нас, так що з цим все в порядку. Зараз я живу одна. Я відчуваю, що я стала навіть краще виглядати. Я стала більш
спокійною і врівноваженою, стала більш веселою і частіше посміхаюся і радію.
Я сама планую свої вихідні. Я живу тільки для себе, і мені це дуже подобається. Я готую те, що мені хочеться. Прибираю я і перу, коли у
мене є таке бажання.
Я багато часу проводжу з подругами, ходжу на різні виставки та концерти. Раніше я не могла собі цього дозволити, хоч і дуже
хотіла. Тепер я точно знаю, самотності боятися не варто. У ній є багато позитивного.
Я рада, що я зважилася на розлучення і тепер живу зовсім інакше. Моє нове життя мені дуже подобається. Я знаю, що мій чоловік теж
радий нашому розлученню.
Ось як у житті буває.
Фото ілюстративне – MarieClaire
