На вeсілля дoчки я пoдарувала мoлодятам пеpший внeсок на кваpтиру, а мої свaти пpийшли з поpожніми pуками.
– Зять – хлопець хороший, мені подобається. Працьовитий, відповідальний, з Ларочки нашої пилинки здуває. Батьки тільки у нього дивні якісь!
– А що з ними не так?
– Так на весілля прийшли з порожніми руками, уявляєш? Зовсім! Хоч би символічно щось подарували молодим … Ні, ну я розумію, обставини різні бувають. Але ж вони працюють.
І весілля у нас не з бухти-барахти, майже півроку готувалися. Хоча б тисячу-дві в конверт можна було покласти? ..
Дочці Регіни Львівни, Ларисі, двадцять три роки, чоловік на рік старший. Молоді люди тільки недавно закінчили вузи, почали працювати. Само собою зрозуміло, доходи поки у них невеликі, але на скромне весілля вони накопичили.
– Навіть скромне весілля в наш час обертається в копієчку! – зітхає Регіна Львівна.
– Плаття з костюмом, обручки, фотограф, ресторан …
Ми з чоловіком пропонували фінансову допомогу, але зять відмовився навідріз, левову частку витрат оплатив сам. Хороше весілля вийшло, душевне таке. Були тільки найближчі – батьки, Ларочкіна старша сестра з чоловіком і кілька друзів … Свати, за словами Регіни Львівни, на весіллі були присутні від і до, трималися впевнено, пили і їли за святковим столом, сказали проникливі напутні слова і рівно нічого не подарувала молодим .
– Я свасі, чесно кажучи, дзвонила незадовго до весілля! – розповідає Регіна Львівна. – Кажу, діти одружуються, може, ми скооперуємся з вами щодо подарунка? У нас з чоловіком накопичення невеликі, приблизно на половину вартості маленької студії в новобудові.
Думала, може, свати теж вкладуться, і ми дітям квартиру подаруємо на весілля – ось був би їм сюрприз! Але вона відмовилася навідріз.
Таких грошей у нас, каже, немає і не було ніколи! Сватам Регіни Львівни під шістдесят.
Син з’їхав від них мало не в двадцять: спочатку знімав квартиру з друзями, потім – кімнату з Ларисою.
– Не думаю, що вони бідують …
Регіна Львівна з чоловіком зняли свої накопичення і подарували молодим як перший внесок на іпотеку. Молодята зовсім цього не очікували і були дуже зворушені. Правда, відчувалося, що зятю від цього було незручно.
