На весільний ювілей своїх батьків чоловік подарував їм робот-пилосос за 5 тисяч гривень і мамі дорогий шикарний букет. І це при тому, що у нас старий пилосос, якому років 10 вже.
В свого чоловіка Богдана я щиро закохалася через його щедрість та доброту. Він не багатій, не бізнесмен, а простий офісний працівник, але букети квітів від нього були на кожному побаченні для мене, причому вони були розкішні, він купував їх з великою щедрістю.
Я навіть дуже часто просила Богдана його не витрачатися – куди цей букет діти, наприклад, коли ми зібралися піти в кіно? Зайва ноша і квітів шкода – вони в’януть без води, а коштують великих грошей.
Але потім пішли подарунки: золотий браслет на день народження, набір хорошою косметики на 8 березня. Дуже щиро та приємно, та й хлопець він сам по собі хороший. Звичайно ж, я вийшла за нього заміж з великою радістю і надією.
Живемо з Богданом ми зараз добре, синок у нас вже росте. Тільки от є у нас одна маленька проблема. У чоловіка недобра звичка дарувати всім подарунки, які ми собі дозволити не можемо, навіть для себе особисто.
Зайвих грошей у нас зараз зовсім немає, я в декреті сиджу, чоловік по кар’єрних сходах ще не піднявся, та й не прагнув він до цього особливо, має спокійний характер, за грошима не женеться.
На сьогоднішній день ми живемо на його зарплату і на допомогу, виходить в середньому не так вже й багато на місяць. Так я не витрачаю гроші даремно і достатку рада, але він часто витрачається на інших людей: родичів та друзів. Всі мого чоловіка постійно вихваляють за уважність: мовляв, ну треба ж так вгадати з подарунком, ніби думки читає і не шкодує зовсім грошей на увагу до рідних та близьких. Тільки вони все не розуміють, чого нам іноді це варто!
Ось уявіть: своїм батькам на ювілей весілля він подарував робот-пилосос, вартістю майже 5 тисяч гривень. Ну плюс ще шикарний букет квітів своїй мамі, а це значить, що місяць наша сім’я буде економити тепер. А, між іншим, у нас вдома старий пилосос. Своєму найкращому другові на народження його доньки подарував електронну люльку-гойдалку за 2 тисячі гривень, але зате наш синок засинає в простій ліжечку. Своїй сестрі на повноліття він подарував сертифікат в салон краси тисячі на 3: всякі там СПА, макіяж, зачіска, манікюр і педикюр, курс у косметолога. Коштувало це теж дорого, але я сама собі такого не дозволю, навіть волосся мені фарбує подружка на дому, а нігті – я сама.
Богдан все це купує, не питаючи мене. Але я і слова не можу сказати – фактично він же один працює. А я вже давно поставила себе економною господинею. Коли я все ж зауважила, що сертифікат для такої молодої дівчини – це недозволена розкіш і навіщо їй все це, то чоловік відповів: «Це просто була її мрія! Всім потрібно, щоб їхні мрії збувалися!». Ага, за наш бюджет вони збуваються. Запропонував мені теж піти в СПА відпочити, але я ж тоді гроші зі своєї сім’ї буду брати, у сина заберу.
Ось і так у всьому – він для всіх хороший, щедрий, дорогі і правильні подарунки підносить. А нам у відповідь дарують щось непотрібне і дешеве, але кожен раз мій чоловік при цьому робить вигляд, що радий як дитина, нібито тільки цього подарунка і чекав. У будинку купа китайських дрібничок: танцюючий будильник, кружка-хамелеон, оригінальний фотоальбом. Все копійчане і не потрібне. Гаразд якби ми теж таке ж дарували, то не так було б прикро. Ось, наприклад, скоро ювілей його друга, і мій чоловік заздалегідь знає, що той хоче: величезний сімейний намет на 8 людей. І чоловік вже її вибирає, щоб замовити. Це хіба нормально? Він же такий дорогий. Як мені вмовити чоловіка, щоб він прислухався до мене? Невже він не розуміє, що забирає гроші у своєї сім’ї?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
