Найгірша бабуся в світі…
Ми, молоді мами, часто скаржимося на те, що неможливо стати хорошою матір’ю в очах широкої громадськості. Як би ти не старалася, ти завжди недодала, не встежила, не побачила.
Дитина облизує дроти, їсть пісок, б’ється лобом об табурети, поки вчиться ходити, і твоє винувате обличчя вже починають впізнавати в приймальні травмпункту. Ти крокуєш з коляскою, в якій заходиться від крику малюк (нелюд-мати не дала схопити собачу какашку), і слухаєш, як перехожі цокають язиками. В голові крутиться одна думка: «Нічого, вас теж перемелють ці жорна! Нехай у вас буде двійня, а краще – трійня! ».
Про бабусь і виховання
Бабусі все це вже проходили. Їм-то не гірше за інших відомо, що таке громадський осуд. Це зараз, в часи інтернету, ми можемо створити в соцмережах коаліцію світу матерів, яких зневажають і підтримати одна одну: «Ми теж ще не вивчили хінді і китайську, а нам скоро рік! Пізно починати? ».
А раніше у всьому дворі у тебе могло не бути ніякої підтримки. Бабусі (які були тоді не бабусями, а просто нашими мамами) хоробро виходили одні на битву з порадами «допаювати водичкою / ні в якому разі не поїти водичкою», «зціджуватися після кожного годування / НЕ зціджуватися зовсім» і іншим нетлінним. Консультанти з сімейних стосунків на лавочці біля під’їзду рекомендували їм чекати чоловіка з причесаними умитими дітьми в свіжому фартусі щовечора.
Бабусі – ветерани цієї праці. Вони й уявити не могли, що через двадцять-тридцять років проти непрошених порад підніметься потужна хвиля протесту, і ви залишитеся найкращою мамою для своєї дитини, незалежно від того, як багато тригонометричних рівнянь вона може вирішити до молодшої групи дитячого садка.
Здавалося б, їх крихтам тридцять років, і у крихт є свої діти, можна розслабитися! Більше ніхто не скаже їм, що вони погано і неправильно виховують. Що їхня праця в кращому випадку марна. Більше ніхто не заявить, що їм не слід хизуватися тим, як вони роками сплять по три години на день. Це їх святий обов’язок!Поряд з обов’язком повернутися до 42 розміру одягу через годину після пологів, готувати трьом дітям обід з п’яти страв і танцювати гопак перед чоловіком, щоб він, занудьгувавши від рутини побуту, не пішов до іншої … Але підступність материнства криється в тому, що розслаблятися не можна ніколи . Адже настав час неправильно виховувати онуків!
Докучливі свекрухи і тещі поруч з онуками і внуками теж завжди неправі, не може ж бути неправий хтось один, тільки батьки, наприклад! Хай вже поруч з дитиною не буде жодного кваліфікованого по вихованню дітей родича.
Поганих бабусь до онуків, звичайно, все одно допускають. Коли треба відновити відносини в родині і вдвох поїхати у відпустку, коли малюк захворів, а всім треба на роботу (завжди більш важливу, ніж у бабусі), коли батьки просто втомилися. Неправильні бабусі тоді прокрадаються в життя своїх онуків з пиріжками, казками і забороненими іграшками, яких «у нього і так мільйон» і які «не треба нам постійно тягати».
А молоді батьки пускаються у вільне плавання, не забувши, звичайно ж, поскаржитися друзям на бабусю з її застарілими методами виховання і незбалансованим харчуванням. Добре ще, якщо бабуся – рідна мама, її простіше зрозуміти й пожаліти, але «свекруха» з її порадами! Кого вона сама виховала? Всього лише людину, за яку колись захотілося вийти заміж, щоб в горі і в радості, на все життя … Так що нехай виконує свої обов’язки мовчки!
Я вже не кажу про корисливих бабусь, які чомусь не навчилися харчуватися манною небесною і надумали працювати замість того, щоб няньчити онуків. Пенсії цілком достатньо на макарони, а проміняти можливість ростити онука на відпочинок і подорожі можуть тільки самі безсердечні з них. Якщо дати таким бабусям волю, доведеться і няню наймати, і ще й гроші їй платити при живих родичах. Втім, такій бабусі можна і зовсім відмовити в праві бачити онуків. Не хоче сидіти з ними двадцять годин на добу сім днів на тиждень, нехай зовсім не сидить. Або вона не знала про свою вищу місію та призначення – відкинути себе цілком заради дітей?
Мої знайомі часто дивуються, якщо я відмовляюся від вечірки «без дітей». Невже бабусі складно посидіти з онуками? Хіба ця безкоштовна цілодобова няня, якій відмовлено в праві мати власну думку, може втомлюватися? У 60 років багато підкорюють Еверест (ті, у кого немає онуків, зрозуміло), а тут всього дві дитини. Які у неї можуть бути особисті плани в такому-то віці?
