ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

Після того, як не стало матері, наш будинок став предметом непорозумінь між мною і сестрою. Мені 36 років, у мене двоє дітей. А моя
сестра хоче, щоб я сплатила їй половину суми за її частину будинку.
Ось так, рідна сестра практично виставляє мене на вулицю. Зібралася продавати половину будинку, в якому ми живемо. Я знаю,
звичайно, звідки вітер дме: це її чоловік так її напоумив. Сама б вона не посміла так з сестрою, а йому наші родинні стосунки байдуже.
Я вже думаю, добре, що мама цього всього не бачить! Вона б не пережила, якби знала.
Ми з сестрою ніколи не були особливо дружними, але і особливих непорозумінь між нами не було. Віра, моя старша сестра, вдало
вийшла заміж, багато років живе окремо.
Я теж після заміжжя з’їхала з дому, але мій шлюб виявився невдалим і я була змушена з дітьми повернутися до матері. Мама,
звичайно, нас прийняла, з дітьми дуже допомагала. Дівчатка вже встигли підрости, старша зараз в сьомому класі, а молодша – в
п’ятому, але легше чомусь не стає, і толком встати на ноги після розлучення мені так і не вдалося.
Здоров’я немає, грошей теж, з роботою не щастить, а про особисте життя я вже навіть і не думаю. Поки мама була в силах, вона
активно допомагала мені, а коли злягла, вирішувати всі проблеми довелося мені. Все було на мені. Сестра, правда, давала гроші на
лікування мами, але сидіти з мамою відмовлялася через брак часу.

Коли матері не стало, з’ясувалося, що свій будинок вона записала на нас обох з сестрою. Я не чекала такого від матері, була впевнена,
що все залишиться мені і моїм дітям. Адже сестрі за великим рахунком нічого не треба, у неї все є.
Нещодавно ми вступили в спадок, а тепер ось не можемо його поділити. Я кілька разів починала неприємну розмову з сестрою, але
безрезультатно. Віддавати мені свою частину просто так вона не хоче, а викупити її половину я не можу, звідки у мене такі гроші?
Ця сума для мене непідйомна. Ось в даний конкретний момент я знову без роботи сиджу, другий місяць. Мені дуже образливо, адже
сестрі не потрібні ці квадратні метри в селі: вона живе в місті в своїй квартирі, працює, їздить відпочивати, купує обновки. У неї міцний
шлюб, дванадцятирічний син. Що ще їй треба?
Вона б може і залишила все мені, якби не її чоловік. Він вважає, що відносини відносинами, але дозволяти родичам сидіти у себе на
шиї не можна. Треба діяти по закону. Якщо мама вважала за потрібне записати на добре влаштовану в житті доньку половину свого
будинку – значить, так треба. І відмовлятися від своєї частки нерозумно.
Але що робити мені?
Фото ілюстративне, з вільних джерел

Джерело