“Наші ресторатори оху*ли в край з неадекватними цінами” vs “Львів’яни сприйняли акцію довіри, як акцію безкоштовного харчування” – дві думки про Бієнале довіри
Одні встали на захист рестораторів, звинувачуючи львів’ян у жлобстві та рагулізмі, інші захищають мешканців Львова, запевняючи, що винні ресторатори, оскільки ставлять занадто високі ціни у ресторанах, що принижує людську гідність. Єдине, що об’єднує усіх дописувачів – твердження про те, що Бієнале довіри у Львові зазнало краху. Дві цілком протилежні думки щодо цієї нашумілої і не надто успішної акції пропонуємо Вашій увазі, а висновки робіть самі. Львів’янка Оксана Костів – серед тих, хто виправдовує львів’ян: “Скільки шуму сьогодні навколо «львівських рагулів» і Бієнали довіри. І у всіх новинах обов`язково згадується як образили рестораторів і які львів’яни невдячні. Проте сама акція була провально спроектована. Давайте оцінимо спроможність звичайних львів`ян харчуватись в «центрових» закладах. Ми НЕ можемо собі позволити замовити стейк за 500 грн, салат за 200 і так далі. Просто тому що ціни «центрових» закладів надто високі і явно не розраховані на львів`ян. Цікаво, чи власники цих закладів хоч розуміють, наскільки це принизливо? А тепер уявіть собі, якби ніхто про жодні акції не знав, але після того як ви поїли, до вас підходить офіціант і розповідає про відкритий чек. Як думаєте, багато б змінилось? Я впевнена, що при отакій подачі результати акції були б категорично протилежними. Або ще варіант: на один день для львів`ян в усіх закладах знижка 70%. Було б чудово, бо може б ми тепер теж знали як це – відвідати мажорний заклад і не відчувати себе другим сортом. Але ні, бо всім легше сказати що львів’яни – рагулі, а не визнати , що деякі наші ресторатори оху*їли в край з неадекватними цінами і ще й класно пропіарились на провальному Бієнале (хто взагалі придумав таке слово). Бо насправді Бієнале довіри – це двостороннє жлобство при такій подачі. Хочете робити соціальні експеременти, то менше їх рекламуйте і краще обдумуйте. Буде менше втрат і більше хороших слів.” Натомість Рестораторка Стелла Яблонська соковито описала поведінку найнахабніших відвідувачів, та ще й дорікнула журналістам, які “недостатньо і дещо не правильно висвітлили цілі і умови акції”: “Результати вчорашнього Бієнале довіри були неочікуваними, це точно! Принаймні для рестораторів. Кілька висновків з прикладами. Однозначно, наші львів’яни сприйняли акцію довіри, як акцію безкоштовного харчування в ресторані. Слова Довіра, Соціальний проект вони слухали від працівників ресторану, але не чули. Було кілька найбільш вражаючих випадків. Наприклад, добре одягнута жінка , якій докладно розказали про акцію ( як і усім іншим), що ресторатори хочуть довіряти своїм гостям, тому залишають відкритий чек, який можна оплатити на свій розсуд, поїла на 500 грн, спокійно залишила 5 грн і пішла, сказавши, що хочете, викликайте поліцію, більше грошей не дам! І офіціанти не вимагали більше грошей, вони ввічливо спробували пояснити, що таке день довіри ще раз. Марно. Перше місце отримав наш гість, який сам !!! з‘ів 6 страв. Їв наполегливо, без радості, явно поставивши собі за ціль наісти якнайбільше і не оплатити чек. Людоньки, це 1850 грам їжі, плюс 3 фреші! Що можу сказати – чувак, ти кращий, на здоров‘я! Значить тобі це дуже було потрібно! Можна ображатись на журналістів, які недостатньо і дещо не правильно висвітлили цілі і умови акції. Наприклад, була версія, що у день довіри наші гості мають заплатити стільки, скільки їм смакують страви і на скільки гарне обслуговування. Але ж оцінка ресторану – це в першу чергу повні посадки кожен день, тому що гості задоволені. І у День довіри всі страви з‘ідались без залишку, а от платити не хотілося… Сподіваюсь , наступного разу журналісти спрацюють краще. Тепер цифри. Всі 100 % гостей, які знали про Бієнале, не оплачували повний чек, платили близько 20% від вартості. Що найгірше, на мій погляд, людям це приносило задоволення, дехто навіть знущався з офіціантів, відчуваючи себе переможцем і володарем життя. Замість того, щоб відчути подяку за те, що тобі довіряють. І практично всі гості, що знали про Бієнале і прийшли цільово, були львів’янами. Своїм гостям можу впевнено сказати, що ми вас любимо, і не станемо іншими, будемо вас радувати смачними стравами з добротних натуральних продуктів, і не економити на якості. І будемо чекати, коли настане час, що ми зможемо довіряти один одному.”
