Наступного разу, коли Віктор прийшов до мене, я запитала його на пряму і він відповів мені, що так, він одружений і якщо мене це не влаштовує, то він може мене залишити в спокої і я повинна буду сама
Коли я познайомилася з Віктором, то навіть і не здогадувалася про те, що у нього є дружина і дитина. Я два роки тому розлучилася і
залишилася одна з маленьким сином. Довелося повернутися до матері в двокімнатну квартиру, де ще жив брат молодший. Не
найкращий варіант, але іншого у мене не було.
Я пішла працювати, влаштувалася в магазин. Якось я познайомилася з Віктором, він видався мені дуже хорошим, всього на кілька
років старший за мене.
Наше спілкування було дуже легким і невимушеним. Через кілька місяців, він запропонував мені, переїхати в його місто. Я спочатку
подумала, що ми будемо жити разом, але він сказав, що це поки не можливо. Хоча до цього моменту він мені говорив, що розлучений і
живе давно вже сам.
Але я все таки погодилася і поїхала. Забрала сина, звільнилася з роботи і почала нове життя. Мій чоловік, під’їхав і відвіз нас на
квартиру, яку він зняв і оплатив на кілька місяців. мені здавалося на той момент, що моє життя нарешті налагоджується. А Віктор,
говорив мені кожен день про те, що скоро ми будемо разом.
Але цього не відбувалося. Я сама собі знайшла роботу, не можу сказати, що вона мене влаштовувала. Зарплати, ледь вистачило б
платити за квартиру, але я сподівалася, що Віктор допоможе.
Він ніколи не залишався у мене на ніч, і коли я цікавилася чому, то чула відповідь, що його мама захворіла, а то і то що він сидить зі
своїм сином, так як колишня дружина поїхав і залишила дитину на нього.
Одним словом, щоразу у нього були якісь відмовки. Одного разу, я побачила його в центрі міста. І як я зрозуміла, він гуляв зі своєю
дружиною і сином і виглядав цілком щасливим. Вони сміялися, йшли в обнімку, зовсім не виглядали на тих, які розлучені.
Наступного разу, коли він прийшов до мене, я запитала його на пряму і він відповів мені, що так, він одружений і якщо мене це не
влаштовує, то він може мене залишити в спокої і я повинна буду сама далі себе утримувати і сплачувати за квартиру. Я вирішила, що
спочатку не зможу відмовитися від його допомоги і вирішила залишити все як є. Але як мені було погано, я ж все таки полюбила його, а
він мене обдурив.
Я зрозуміла для себе, що не буду це терпіти довго. Зібрала свої невеликі пожитки, взяла сина і поїхала назад до мами. І не дарма. Доля
віддячила мені за те, що я поступила по совісті. Не стало моєї свекрухи і виявилося, що вона заповіла квартиру своєму єдиному
онукові, моєму синові. Зараз ми живемо з ним удвох і ні від кого не залежимо.
Фото ілюстративне – ispovedi.
Джерело
