«На що ти розраховуєш, те і знайдеш» ©

ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

Авторизація

Авторизуйтеся

Не забувайте діти своїх ви батьків!

Такий, мабуть, закон життя, Що виростають сини й дочки І відлітають від батьків, Немов з гніздечка голубочки.

Чогось шукають у житті,
До чогось прагнуть, про щось мріють,
А для батьків своїх вони
В серцях лишають лиш надію.

Й чекання вічне край воріт,
Чи край вікна в зимовий вечір,
А часу плин лишає слід
На батьківських старечих плечах.

Не той вже рух, не та хода,
На личку зморщечки з’явились,
В серцях надія й доброта,
Й бажання із дітьми зустрітись.

Вони ж чомусь ніяк не йдуть,
Всі заклопотані, в турботах,
А їх матуся й татко ждуть,
Коли приходить та субота.

Вже й за ворота прошкував
Старенький батько, та не видно,
Мабуть, часу у них нема,
Озветься до дружини тихо.

А мати крадькома утре
Сльозу, щоби не бачив батько,
Щиро помолиться Творцю,
Щоб навернув дітей до хати.

Бува по всякому в житті,
Та має кожен пам’ятати,
Що батька й матінку своїх
Негоже дітям забувати.

У стужу, дощ, чи заметіль
Ви до батьків все поспішайте,
Вони одні лише вам всім
Віддали все, що змогли дати.

Віддали всю свою любов,
Своє життя вам присвятили,
До них вертайте знов і знов,
Батьки за вами затужили.

Усі дороги у житті
Ведуть до отчого порогу,
То ж завітайте до батьків
Й за них завжди моліться Богу.

Любов Берко

Джерело

ВСЕ БУДЕ ЛЮКС
Коментарі (0)
Авторизація
Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі