Нещодавно я дізналася, що в чоловіка є інша. Та я мовчала. А що мені йому сказати? Я знала, що якщо розлучуся, то залишуся ні з чим. І тоді я стала шукати поради у своїх подруг, усім розповідала про с
Я завжди мріяла мати дружну сім’ю, де не було б зрад та образ. Якщо говорити щиро, то мені практично завжди хотілося, щоб вона
стала протилежністю тієї сім’ї, що була у мене в дитинстві. І коли я зустріла свого чоловіка Микиту, мені здавалося, ніби я досягла цієї
мети, я тоді літала, немов хмаринка, від щастя. У нас правда все було добре кілька перших років і нічого не віщувало біди. Однак тепер
я знаю, що він мені зраджує, а сказати йому щодо цього я нічого не можу. А що я скажу?
Мої знайомі кажуть, що я просто сама винна у всьому і мені подобається таке життя, подобається коли мене шкодують, але це не так.
На ділі я просто розумію, що нікуди не зможу влаштуватися в своєму віці, а дітей годувати треба. Адже все своє життя я була
домогосподаркою і не змогла знайти жодних практичних навичок, які б змогли мені забезпечити гідне життя з дітьми на майбутнє. Так,
я можу піти від свого чоловіка, залишивши дітей у нього, але який же я матір’ю тоді буду?
Якщо я так зроблю, то мене до кінця життя будуть вважати не зрозумій ким і ніколи не приймуть назад. Більше того, я і сама не зможу
після цього дивитися їм в очі і вони точно так же не приймуть мене, тому що я їх кину ще малими дітьми. А жити з ними в бідності, не
даючи їм при цьому ніяких можливостей для подальшого розвитку.
Мої подруги кажуть, що я можу і маю повне право піти від свого чоловіка. А діти зрозуміють мене, коли виростуть. І частково, звичайно,
вони мають рацію. Однак мені від цього не легше і часом здається, що все життя я прожила даремно. Так, у мене є якісь навички, я
мати, я багато зробила для своєї сім’ї. Але якщо я починаю думати про себе і розраховувати, яку заробітну плату я можу отримати, яка
з віком є основною, то розумію всю марність своїх попередніх дій.
І хоча я ніколи не вважала, що гроші є головним в житті, але любов нічого не варта, якщо ми з дітьми будемо жити в бідності. Мій
чоловік же при цьому не стане мені допомагати, а тільки змиритися з тим, що я пішла, можливо, навіть з полегшенням зітхне. Впевнена
я в цьому тому, що знаю його характер. Та й не важко здогадатися, бо навряд чи б він став зраджувати, якби цінував мене і я б була б
для нього важливою людиною в житті. Ніколи не могла уявити, що опинюся в подібній ситуації.
Проте, я не втрачаю надії і сподіваюся на краще. Моя мати може іноді допомагати мені з грошима, тому при розлученні я спокійно
зможу забрати дітей до себе на деякий час. І цей час, коли мені мама ще зможе допомагати, поки вона ще не зовсім старенька,
доведеться присвятити отримання корисних навичок.
Можливо, я навіть зможу знайти нову роботу в найближчий рік, яка дозволить мені гідно жити поруч зі своїми дітками. Плюс завжди можна покластися на аліменти.
Порадьте мені, будь ласка, якщо хтось був на моєму місці. Чи зможу я одна заробити гроші для себе і дітей, щоб жити в гідних умовах і
не мати потреби в елементарних речах.
Ukrainians.Today
Фото ілюстративне – pixabay.
