«На що ти розраховуєш, те і знайдеш» ©

ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

Авторизація

Авторизуйтеся

Нещодавно свекруха нам оголосила, щоб на спадок ми навіть не сподівалися, бо все своє майно вона перепише молодшому сину. А потім відразу попросила два тижні подивитися за її будинком, оскільки вона ї

Нещодавно свекруха нам оголосила, щоб на спадок ми навіть не сподівалися, бо все своє майно вона перепише молодшому сину. А потім відразу попросила два тижні подивитися за її будинком, оскільки вона їде на курорт. Чоловік знову погодився, а я проти

Мій чоловік з дуже заможної родини, у нього дуже багаті і батьки і родичі. У кожного є нерухомості, є машини, їздять на курорт, ні в чому
собі не відмовляють. При цьому нам вони не допомагають, живемо ми в моїй однокімнатній квартирі. У квартирі потрібен капітальний
ремонт, але грошей постійно не вистачає.
Моєї мами не стало, батько покинув нас, коли я ще навіть не народилася. Тобто мені допомагають тільки далекі родичі іноді, плюс я
отримую компенсацію за маму.
Спочатку ми жили з його батьками, які самі живуть дуже добре, але при цьому часто мене потурали, що мало продуктів купую, мало
допомагаю і так далі. Мені було дуже важко там жити. Чоловік теж не підтримував, так як говорив, мовляв, ну ми ж на їх території
живемо, повинні слухати їх і не ставити свої умови.
Я згодна, я готова була робити все, що скажуть, але мені в обличчя тільки посміхалися і говорили, що все добре і нічого не потрібно,
а потім чоловікові висловлювали яка я погана. Я старалася з усіх сил, але мені було важко в чужому будинку з чужими людьми, коли
ніхто нормально нічого не може пояснити, підтримати, поговорити.
В принципі мама чоловіка одного разу сказала йому, коли він хотів взяти з холодильника сосиски, мовляв, ти їх не купував, ти їх не
їстимеш. Для мене це було неприпустимо, у нас просто в родині такого ніколи не було. При тому, що мати його ні дня не працювала в
житті, а у неї просто дуже багатий чоловік і їй при цьому було шкода сосиски для власного сина.
Ні, ми не сиділи у них на шиї. Так, можливо не завжди виходило купувати замість курки м’ясо, як вони звикли завжди дуже багато і
добре харчуватися. У мене просто не було таких грошей утримувати сім’ю з п’яти осіб дорослих, але і сидіти на шиї, не сиділи,
продукти ні від кого не ховали і не рахували, хто там і що з’їв. Загалом, було дуже погано все.

Потім я не витримала і поїхала все-таки до себе додому, а через кілька днів і чоловік мій приїхав до мене. І ось все, що ми маємо це
квартира моя, чоловік сюди по суті нічого не купив, не вклав, повний нуль. Мої родичі дали гроші на невеликі поліпшення в квартирі і
хочуть подарувати нову техніку в будинок, яка вже своє відпрацювала. Вони живуть непогано, але це не мої батьки, це моя тітка,
двоюрідні сестра і брат.
З боку його родичів і батьків повний ігнор, пасив. Ми разом вже 6 років, і можна було б хоча б щось нам подарувати, допомогти з
облаштуванням квартири. Тим більше, що можливість фінансова є величезна. Але у мене таке відчуття, що його мати і інші родичі
тільки раді, що вони його спровадили сюди. Я б зрозуміла, якби вони нам на новосілля дали гроші на ремонт, наприклад, або купили
щось в будинок і більше не допомагали. Мені так то і не потрібно нічого більше. А виходить, що і квартира з мене і техніка і ремонт
повинні бути.
При цьому, свекруха моя – егоїстка. Коли їй потрібна допомога, я і чоловік повинні бути біля її ніг, навіть зараз, коли ми не живемо з
нею. Вона роз’їжджає на відпочинок, оздоровлюється, по лікарнях місяцями, а я сиджу з її молодшою дитиною, чоловік їздить і годує
живність кожен день, а вона потім приїжджає з курорту і розповідає, що ми щось не так робили і слова подяки я ще ні разу не чула. При
цьому, коли ми раз у кілька років, якщо про щось попросимо, вона каже, щоб самі розбиралися.
Хоча чоловік вважає, що все нормально, але іноді говорить, що просто так було все життя і його мати любить і живе тільки для себе, а
на нього їй завжди рівно було байдуже. Батько рідний взагалі з ним майже не спілкується, виховує також другу дитину, а на сина, мого
чоловіка, йому також все одно.
Чи справедливе таке відношення, і як бути? Гаразд, на батька його мені все одно, він у нас нічого не просить, ми від нього нічого не
чекаємо, він навіть не спілкується з нами. Наче й немає його. А ось мати дзвонить майже кожен день, розповідає про свої проблеми. Я
вже перестала до неї їздити, бо якщо вона вважає, що нічого нам не винна, то я і поготів. Але чоловік продовжує з нею спілкуватися,
бігати по першому заклику.
А нещодавно свекруха нам оголосила, щоб на спадок ми навіть не сподівалися, бо все своє майно вона перепише молодшому сину. А
потім відразу попросила два тижні подивитися за її будинком, оскільки вона їде на курорт. Чоловік знову погодився, а я проти.
Фото ілюстративне, з вільних джерел

Джерело

ВСЕ БУДЕ ЛЮКС
Коментарі (0)
Авторизація
Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі