Невістка забрала дитину і поїхала жити до своїх батьків. Ми продовжували спілкуватися. Я їздила в гості до сватів і до онука. Нещодавно я написала заповіт. Свою квартиру я заповіла своєму онукові. Пот
Мене звати Катерина Семенівна, мені вже сімдесят три роки, але всі кажуть, що я виглядаю я набагато молодшою за за свої роки,
часто мене навіть перепитують, скільки мені років, бо не вірять, що я пенсіонерка. Просто я завжди доглядала за собою, ще з
молодості. Ми з моїм чоловіком – Михайлом Петровичем, завжди жили в достатку. Все життя він був при хорошій посаді і завжди
добре заробляв.
Жили ми багатим життям, єдине, що нас засмучувало – у нас багато років не було дітей, то ж коли я змогла народити сина, то нашому
щастю просто не було меж.
Сина я народила пізно, коли мені було вже тридцять вісім років. Антону ми намагалися дати все: він у нас ні в чому відмови не знав.
Жили ми у великій трикімнатній квартирі, була у нас машина, була дача. Щоліта ми відпочивали на морі.
Я так сподівалася, що коли ми підемо на пенсію, то будемо подорожувати. Але доля розпорядилася інакше: мій чоловік через рік після
виходу на пенсію, дуже сильно захворів. Замість подорожей ми з ним проводили час в лікарнях. Але врятувати мого чоловіка лікарі так
і не змогли. Через півтора року його не стало.
А через рік наш син одружився. Марія, його наречена, вже чекала дитину. Жити молоді стали у мене. У мене народився чудовий онук. Я
важко переживала втрату чоловіка, тому народження онука мене просто врятувало. Я захотіла жити, він практично повернув мене до
життя.
Потім мій Антон вирішив зайнятися бізнесом. Але грошей у нього не було. Він умовив мене продати нашу дачу і віддати гроші йому. Я
погодилася. Але з бізнесом у сина нічого не вийшло: він просто втратив всі гроші.
У нас почалися фінансові проблеми. Адже працювати нормально Антон не хотів. Молоді почали часто сваритися через гроші. Коли
внукові було п’ять років, син з невісткою розлучилися.
Невістка забрала дитину і поїхала жити до своїх батьків. Ми продовжували спілкуватися. Я їздила в гості до сватів і до онука. А ось
Антон знову одружився. Його дружина дуже любила гроші. Вона була набагато молодша за Антона і любила дорогі речі. Щоб
догоджати своїй новій дружині, Антону доводилося постійно гроші у мене просити.
Нещодавно я написала заповіт. Свою квартиру я заповіла своєму онукові. Потім я повідомила про це своєму синові. Що тут почалося!
Син просто засмутився, а ось нова невістка почала мене навіть ображати. Син її не зупинив навіть. Мені так прикро було.
Коли вони виїхали, то мені так стало зле, що довелося швидку допомогу викликати. Але невістка на цьому не зупинилася: вона мені
постійно телефонує і каже, щоб я новий заповіт написала, в якому б заповіла квартиру своєму синові. Коли я поскаржилася синові на
його дружину, то він мені не повірив – сказав, що я все вигадую.
А невістка продовжує щодня мені телефонувати. Коли я її заблокувала, то вона почала приходити до мене додому, чекала мене під
дверима і влаштовувала сцени. Я так вже втомилася від всього цього.
Навіщо я тільки про все розповіла синові? Треба було просто написати заповіт і мовчати про це. Нехай би все розкрилося вже
пізніше. А який тепер я можу знайти вихід із ситуації, я навіть не знаю.
Фото ілюстративне – pinterest.
